Поверніть нашим дітям музичну школу!

Відкрите звернення

до Президента України Володимира Зеленського,

Міністра освіти та науки України Сергія Шкарлета

Поверніть нашим дітям музичну школу!

Шановні добродії.

31 грудня 2020 року педагоги Лиманської районної дитячої музичної школи в селищі Доброслав (Одеська область) отримали чудовий новорічний подарунок – їх школа була закрита, а весь трудовий колектив був звільнений з роботи «за скороченням». Звільнений у порушення усіх норм трудового та профспілкового законодавства. Трудові книжки віддали, школу опечатали, всі класи закрили. Музичне навчання сотень дітей зупинено посеред навчального року.

Ця ситуація викликана тим, що Лиманський район Одеської області був ліквідований, а усе його майно має бути передано об’єднаним територіальним громадам. У той же час Доброславська територіальна громада не хоче брати на свій баланс славетну музичну школу, яка має в своїй історії вже близько 60 років відданого служіння українському народові та його музичному вихованню. Нам кажуть, що ми лише тягар на бюджеті громади. Ця тяганина продовжується і тому ми вимушені до вас безпосередньо звернутися. Ми просимо Вас негайно втрутитися в ситуацію і врятувати діяльність нашої музичної школи та її трудового колективу.

Ми прекрасно розуміли, що Ваша адміністративна реформа була спрямована на оптимізацію розходів державного та місцевих бюджетів. Але ж ми щиро припускали, що основний тягар цієї «оптимізації» буде покладений на розбухлий апарат місцевого чиновництва, а не на пересічних трудівників шкіл та закладів соціальної інфраструктури. Але ж вийшло з цією «реформою» як завжди відбувається у нас в державі в останні роки. Основний її тягар покладається на плечі простого трудящого люду. У той же час, ми впевнені, що навіть в цій скрутній ситуації Вам буде достатньо проявити політичну волю щоб втрутитися в ситуацію та зупинити ці руйнівні процеси. Ми, безумовно, знаємо, що в такій ситуації опинилася не тільки наша музична школа, а й багато інших шкіл і закладів соціальної сфери України. Але ж починати з чогось треба. Наше мовчання і бездіяльність лише прискорить остаточне руйнування освіти та медицини в Україні. З надією на Вашу добру волю

15.01.2021.

Світлана РОМАНЕНКО, Голова Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Людмила МАКОВІЙЧУК, Член Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Олег ВЕРНИК, Голова ВНПС «Захист праці»

Ukraine: Ein offener Appell der allukrainischen unabhängigen Gewerkschaft “Arbeitsschutz” an den Präsidenten der Ukraine Wolodymyr Zelensky

Entweder Sie zahlen die Lohnrückstände der Bergleute sofort zurück oder Sie gehen!!!
Wir haben nicht die Absicht, jetzt genau herauszufinden, wer die Schuld an der Situation trägt, die sich in den staatlichen Unternehmen der Kohleindustrie hinsichtlich der langen Verzögerung der Löhne für die ukrainischen Bergarbeiter entwickelt hat. Wir sind uns sehr wohl bewusst, dass dies die Schuld des Systems ist, das sich in den letzten Jahrzehnten in unserem Staat herausgebildet hat und das eine demütigende Haltung der Regierungsbeamten gegenüber den Bergleuten und der Arbeit der Bergleute selbst bildet.

Die gegenwärtige staatliche Politik tut alles Mögliche und Unmögliche, um den ukrainischen staatlichen Kohlebergbau vollständig zu zerstören, seine Selbstkosten auf Biegen und Brechen zu erhöhen, die einheimische ukrainische Kohle auf dem heimischen Markt durch polnische oder russische zu ersetzen. Wir wissen sehr wohl, in wessen Interesse eine solche Politik betrieben wird. Aber die Bergleute der Ukraine haben noch nicht ihr letztes Wort gesprochen. Bis heute belaufen sich die offiziellen Schulden gegenüber den Arbeitern der staatlichen Kohlebergbauunternehmen auf 1,89 Milliarden Griwna. Eine katastrophale Situation hat sich in den Betrieben entwickelt, in denen die Bergarbeitergewerkschaftsorganisationen VNPS “Zakhist prac³” (“Schutz der Arbeit”) – der Staatsbetrieb “Volyn-Ugol” und der Staatsbetrieb “Selidov-Ugol” – gegründet wurden und zum Schutz der ukrainischen Bergarbeiter arbeiten. Insbesondere die Schulden gegenüber den Bergleuten in Selydov-ugol betragen bereits 301.000.000 UAH und die Schulden für Löhne in Volyn-ugol betragen bereits 92.400.000 UAH. Unsere Bergarbeiter-Gewerkschafter sind seit langem empört über die ineffiziente Verwaltung und Verwendung von Geldern für die Reparatur und Modernisierung von Bergbauanlagen sowie über die Veruntreuung von Geldern in staatlichen Unternehmen. Trotz zahlreicher Versprechungen der Behörden wurde das Institut der “Aufseher” der Bergbauindustrie nicht abgeschafft. Die Gesichter der staatlichen Führungskräfte über die Kohleindustrie ändern sich, und die Arbeit der Bergleute wird von Jahr zu Jahr mehr von ihrem eigenen Staat ignoriert. Auch die nächsten Versprechungen seitens der Staatsbeamten, innerhalb weniger Tage mit den Bergleuten abzurechnen, entpuppten sich als reine Lüge und nur als Wunsch, die Protestaktionen unserer fairen Bergleute um jeden Preis zu stoppen. Die

Bergarbeiterfamilien schränken sich in allem ein. Selbst für eine volle Mahlzeit für die Frauen und Kinder der Bergleute wird kein Geld mehr gespart. Monatelange Lohnverzögerungen zerstören uns physisch, unsere Kraft, unsere Fähigkeit, Kohle abzubauen und unsere Fähigkeit, der volks- und bergbaufeindlichen Politik unserer Regierung zu widerstehen.

UNSERE Forderungen sind einfach und klar für ALLE MENSCHEN GUTEN WILLENS:

  • Sofortige Auszahlung des vollen Lohnrückstandes an die Bergleute;
  • Auf keinen Fall die Bergwerke und Bergbauunternehmen von SE “Selidov-ugol” und SE “Volyn-ugol” zu schließen;
  • endlich die verschiedenen “Aufseher” der Minen rauswerfen;
  • um den totalen Diebstahl des Geldes der Bergleute durch die Beamten und Manager der Minen zu stoppen;
  • Entlassungen von Bergleuten wegen offensichtlicher Lücken im Industriemanagement und in der Personalpolitik des zuständigen Ministeriums zu verhindern;
  • die Abschaltung von Bergbaubetrieben von der Stromversorgung zu verhindern;
  • Bereitstellung staatlicher Mittel für die Entwicklung staatlicher Kohleunternehmen in Donbas und Volyn;
  • Gewährleistung der direkten gewerkschaftlichen Kontrolle über die staatlichen Gelder, die der Bergbauindustrie der Ukraine zugewiesen werden;
  • Keine einzige personelle oder finanzielle Entscheidung in der Bergbauindustrie ohne Zustimmung aller Bergarbeitergewerkschaften!

17.12.2020

Vorsitzender des Gewerkschaftsausschusses der Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” bei SE “SelidovUgol” Roschkow Stanislaw Iwanowitsch.

Vorsitzender der primären Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” in der separaten Unterabteilung “Buzhanskaya Mine” des Staatsbetriebs “Volyn-Ugol Smarsh Viktor Alekseevich.

Vorsitzender der UNPS “Arbeitsschutz” Vernik Oleg Igorevich

Або негайно віддайте борги по зарплаті шахтарям або уходьте!!!

Відкрите звернення ВНПС “Захист праці” (17.12.2020)

до Президента України Володимира Зеленського,

т.в.о Міністра енергетики України Юрія Бойко,

засобів масової інформації та усіх небайдужих громадян із приводу ситуації, що склалася із катастрофічною заборгованістю держави перед українськими шахтарями державних підприємств.

Шановні добродії,

Ми на маємо наміру зараз з’ясовувати, хто саме винний в ситуації, яка склалася на державних підприємствах вугільної галузі з приводу довготривалої затримки заробітної платні українським шахтарям. Ми прекрасно розуміємо, що винна в цьому сама система останніх десятиліть нашої державності, яка формує принизливе ставлення з боку державних чиновників до шахтарів та до самої шахтарської праці. Існуюча державна політика робить усе можливе та неможливе, щоб остаточно знищити українське державне вугледобування, збільшити якомога усіма правдами та неправдами його собівартість, замістити на внутрішньому ринку вітчизняне українське вугілля польським або російським. В чиїх інтересах проводиться така політика нам прекрасно відомо. Але ж й шахтарі України не сказали ще свого останнього слова.

На сьогоднішній день офіційний борг перед працівниками вугільних підприємств державної форми власності складає 1,89 мільярдів гривень. Катастрофічна ситуація склалася й на тих підприємствах, де сформовані та працюють на захист українських шахтарів шахтарські профспілкові організації ВНПС «Захист праці» – ДП «Волиньвугілля» та ДП «Селидіввугілля». Зокрема, борг перед гірняками ДП «Селидіввугілля» складає вже 301 мільйон гривень, заборгованість по заробітній платі у ДП «Волиньвугілля» становить вже 92,4 мільйонів гривень. Наші гірняки-профспілковці вже багато часу обурюються неефективним управлінням та використанням коштів на ремонт та модернізацію гірничого обладнання, а також розкраданням коштів на державних підприємствах. Незважаючи на чисельні обіцянки влади, інститут «смотрящих» над шахтарською галуззю так і не був ліквідований. Змінюються обличчя державних керманичів над вугільною галуззю, а шахтарська праця стає з кожним роком все більш і більш ігнорованою власною державою. Навіть і чергові обіцянки з боку державних чиновників розрахуватися з шахтарями протягом декількох днів виявилися лише брехнею та лише бажанням зупинити у будь-яку ціну наші справедливі акції шахтарського протесту.

Шахтарські сім’ї обмежують себе в усьому. Навіть на повноцінну їжу шахтарських дружин та дітей вже не залишилось заощаджених грошей. Багатомісячні затримки заробітної платні фізично знищують нас, наші сили, нашу здатність до видобування вугілля та нашу здатність чинити опір антинародній та антишахтарській політиці нашої влади.

НАШІ ВИМОГИ ПРОСТІ ТА ЗРОЗУМІЛІ УСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ:

  • негайно виплатити шахтарям в повному обсязі заборговану заробітну плату;
  • ні в якому разі не закривати шахти та вуглевидобувні підприємства ДП «Селидіввугілля» та ДП «Волиньвугілля»;  
  • нарешті викинути геть різноманітних «смотрящих» за шахтами;
  • зупинити тотальну крадіжку чиновниками та керманичами шахт шахтарських грошей;
  • не допустити скорочень шахтарів через очевидні прогалини в керівництві галуззю та кадровій політиці профільного Міністерства;
  • не допускати відключення шахтарських підприємств від електропостачання;
  • передбачити державне фінансування на розвиток державних вугільних підприємств Донбасу та Волині;
  • забезпечити безпосередній шахтарський профспілковий контроль за державними грошима, що виділяються шахтарській галузі України;
  • жодного кадрового чи фінансового рішення в шахтарській галузі без погодження з усіма шахтарськими профспілками!

17.12.2020 р.

Голова Профспілкового Комітету Профспілкової організації «Захист праці» на ДП «Селидіввугілля»Рожков Станіслав Іванович

Голова Первинної Профспілкової Організації  ВНПС «Захист праці» на Відокремленому підрозділі «Шахта “Бужанська» ДП «Волиньвугілля» – Смарш Віктор Олексійович

Голова ВНПС «Захист праці»Верник Олег Ігорович

Беспредел директора Криворожской ТЭС Сергея Дегтяренко против членов комитета профсоюза “ЗАХИСТ ПРАЦІ” (ВИДЕО)

Вот так директор Криворожской ТЭС в г. Зеленодольск Сергей Дегтяренко пытается “задушить” своими незаконными действиями независимый профсоюз “ЗАХИСТ ПРАЦІ”, отстраняя его членов от работы после их выхода из почти годичного простоя. Работники вышли, а в котло-турбинном цеху, в котором они работали, оказывается по штатному расписанию осталось всего 10 рабочих. Ни ознакомлений, ни приказов, ни согласования с профсоюзом…. Они в воздухе. Этот беспредел будет и далее продолжаться пока у руля Дегтяренко и пока ДТЭК будет спускать ему с рук любой антиправовой беспредел на предприятии. Для него все методы хороши…

Марокканские шахтеры шлют свою рабочую солидарность украинским горнякам!

Данное заявление о солидарности с борьбой и забастовками украинских горняков было получено офисом Международной шахтерской координации от шахтеров Марокко. Крепим международную шахтерскую солидарность!!!

Уважаемые товарищи,

я получил вашу информацию о забастовках и демонстрациях. Условия, в которых вы живете, такие же, как и многих других шахтеров. Закрытие шахт осуществляется одинаково во всем мире. Любой кризис начинается с невыплаты зарплаты рабочим, чтобы шахтеры столкнулись с бедностью, чтобы они не могли сопротивляться давлению начальства и ослабели перед лицами, принимающими решения. И, как и во всех шахтерских городах, все их население привязано к заработной плате рабочих-шахтеров, которая обращается и создает косвенные рабочие места, а кризис неплатежей шахтерам отражается на всех жителей этих городов.

Дорогие товарищи,  мы пережили такой же опыт в Марокко в угледобывающем городе Джерада – крупнейшей угольной шахте в Марокко. Мы знаем об этих условиях, мы учитываем социальные последствия политики закрытия шахт, социально-экономические издержки очень велики, и, в конце концов, именно шахтеры становятся жертвами. Поэтому союз народных и рабочих сил вызван ростом кризиса и гарантирует защиту интересов  и всех жителей, и рабочего класса.

Мы, как горняки из Марокко, выражаем нашу поддержку и солидарность всем профсоюзным и народным действиям в защиту ваших прав на стабильную работу в условиях, которых шахтер заслуживает, жертвуя не только ради своего времени, но и ради своего здоровья.

Доброго вам дня, дорогие товарищи, и желаю вам удачи в победе и борьбе против империалистических капиталистических транснациональных корпораций, которые эксплуатируют человека и природу и подвергают опасности жизнь на земле.

Наши самые горячие приветствия

Фатхи / Марокко

Международная шахтерская координация призывает к проведению Международного дня борьбы за окружающую среду 2020 года

Шахтеры вместе против уничтожения наших средств к существованию путем разрушения природной среды и за будущее молодежи!

В этой ситуации, когда мировой экономический и финансовый кризис усугубляется пандемией короны, мы, шахтеры, несем особую ответственность за то, чтобы выйти на улицы, чтобы сохранить естественные основы человеческой жизни и будущее молодежи. Международные монополии, включая горнодобывающие компании и международный финансовый капитал, хотят переложить бремя этого мирового экономического и финансового кризиса на плечи масс, чтобы по возможности извлечь из него выгоду. Это приводит к массовому уничтожению нашей окружающей среды, безудержной эксплуатации природных ресурсов и массовому росту эксплуатации шахтеров и их семей.

Борьба шахтеров за адекватные условия жизни должна идти рука об руку с борьбой за защиту их средств к существованию. Мы выступаем против любых спекуляций на рабочих местах, направленных против сохранения наших средств к существованию и связанного с этим раскола. Нам необходимо и то, и другое, чтобы выжить”. (Извлечение из программы борьбы Международной координации шахтеров).

25 сентября 2020 года, несмотря на КОВИД 19, миллионы людей по всему миру приняли участие в глобальном “Дне климатической забастовки”, и молодежь, в частности, находится в авангарде. Элла, 15 лет из Вуллонгонга/Австралия, сообщает: “25 сентября я стою здесь с моим дядей, который уже 20 лет работает в горнодобывающей промышленности и в сфере ископаемого топлива. Он заслуживает работать в отрасли, которая не ставит под угрозу будущее его семьи. Я знаю, что инвестиции в такие отрасли, как газ, помогут ему в долгосрочной перспективе”…Мы … договорились, что мы не сможем оправиться от кризиса Ковида 19 и справиться с изменением климата, не обеспечив при этом рабочих мест – и что рабочие места в сфере возобновляемых источников энергии находятся в самом центре движения вперед”.

За последние несколько месяцев, прошедших после вспышки пандемии короны, рабочее, экологическое и молодежное движение продемонстрировало, что акции протеста могут проводиться эффективно при соблюдении требований охраны здоровья. Например, движение “Черные жизни имеют значение” в США, первомайская демонстрация рабочих во всем мире.

И последнее, но не менее важное: шахтеры Колумбии, Украины, Польши, Беларуси, Конго, Германии и многих других стран ведут решительную борьбу против экстремальных условий труда, закрытия шахт, за рабочие места, за политические и профсоюзные права, за защиту окружающей среды.

Мы выступаем против любого раскола, будь то со стороны антикоммунистов, антиреволюционеров или сил, подрывающих единство трудящихся во всем мире. Организуйтесь в Международном координационном комитете горняков! Ибо только вместе мы сможем быть сильными и построить превосходящую силу против международных монополий и их правительств.

Поэтому мы призываем горняков всего мира, принять участие в демонстрациях, акциях, организовать деятельность компаний и профсоюзов в рамках активного сопротивления надвигающейся экологической катастрофе и разрушения наших средств к существованию. Ура международной солидарности!

Андреас Тадысяк
Главный координатор по международной координации деятельности шахтеров

Володимир Порошин: важливі юридичні поради нашому профспілковому активу з власного досвіду боротьби

ВОЛОДИМИР ПОРОШИН

Голова профспілкового комітету ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці»

В діяльності первинної профспілкової організації часто виникає ситуація, коли адміністрація роботодавця намагається  всіяко перешкоджати роботі профспілкових активістів, зокрема щодо їхньої участі в судових засіданнях у справах, стороною в яких виступає підприємство чи установа – роботодавець. Яким чином діяти у випадку неявно вираженої конфронтації адміністрації роботодавця з профспілкою, коли участь в судовому засіданні профактивіста ставиться в залежність від наявності дозволу керівника роботодавця на відлучення з роботи в цей час?

Наведемо кілька висновків і рекомендацій з досвіду у подібній справі* :

1. Звільнення працівника за п.4 ст.40 КЗпП України (за прогул) за його  перебування в робочий час в суді для участі в судовому засіданні згідно повістки, вважатиметься грубим порушенням законодавства про працю, оскільки за даною правовою нормою прогулом вважається відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, а відповідно до правового висновку Верховного Суду, зазначеному у постанові від 26.09.2018р. у справі № 373/980/16-ц, участь в судовому засіданні є поважною причиною відсутності на роботі.

Отже, в разі звільнення за означених підстав і обставин працівник гарантовано підлягає поновленню судом на роботі, а керівник роботодавця, який підписав відповідний наказ про звільнення з цієї підстави, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.172 КК України за незаконне звільнення працівника з роботи.

Таким чином, не слід боятись погроз представників адміністрації про їх наміри звільнити працівника за вказаних підстав і обставин, якщо у працівника є на руках судова повістка з відміткою секретаря суду про час початку й і закінчення судового засідання, що припадає на період відсутності працівника на роботі з врахуванням часу добирання до місцезнаходження суду.

2. Якщо адміністрацією прийнято наказ про винесення працівнику догани через його відсутність на роботі без дозволу керівника роботодавця,  тоді слід оскаржити такий наказ в суді до спливу трьохмісячного строку з моменту ознайомлення працівника із цим наказом.

Перед підписанням примірника наказу в графі «Ознайомився» й проставлянням дати (прописом)  бажано зробити напис про свою незгоду з цим наказом із посиланням на відповідну норму закону, яку порушив роботодавець.

 При цьому, при ознайомленні з таким наказом важливо зробити його фотокопію, а також фотокопії всіх доданих до цього наказу документів, які були підставами для його винесення : акт про відсутність на роботі, службова (доповідна) записка, пояснення тощо. Файли з цифровими фото треба одразу скопіювати в окрему папку  особистого комп’ютера по даній справі для формування матеріалів позову. В разі відмови представника адміністрації у наданні можливості провести фотографування документів, негайно ввімкнути відео- та (або) аудіо-запис на своєму смартфоні та повторно звернутись із такою вимогою, зафіксувавши на електронні носії факт відмови у цьому, а також  відмітити у примірнику наказу про цей факт.

Відео та аудіо- файли слід зберегти у папці матеріалів позову для їх наступного подання до суду в якості доказів неправомірних дій адміністрації і додатків до заяви (клопотання) про забезпечення (витребування) доказів.

3. В період, що передує даті винесення наказу про догану, починаючи з дати ознайомлення із «актом відсутності на роботі без поважних причин» (далі – акт), провести наступні заходи:

а)   перед своїм підписом в графі «Ознайомлений» зробити напис про незгоду з цим актом, зазначивши підстави поважності причин відсутності на роботі, зокрема послатись на дозвіл безпосереднього керівника (такий дозвіл у вигляді візи на заяві про відлучення з роботи бажано отримати заздалегідь, що дозволить довести нікчемність акту, складеного за підписом осіб, які не мають відношення до роботи працівника, бо безпосередній керівник не стане підписувати такий акт, якщо сам же дозволив працівникові відлучитись);

б) після підписання акту й проставляння дати (прописом) про ознайомлення з ним зробити його фотокопію, файл з цифровим фото зберегти у папці  особистого комп’ютера по даній справі;

в) відшукати (роздрукувати, скопіювати) й зложити в окрему папку всі документи (заяви, службові записки, електронні листи, скрін-шот зображень екрану комп’ютера тощо), які стосуються даної справи, підготуватись до написання пояснення.

4. Написання пояснення на вимогу адміністрації по даному факту здійснювати обдумано, логічно викладаючи обставини, що спростовують або аргументовано заперечують її доводи про суть порушень трудової дисципліни зі сторони працівника. Крім того, слід викласти порушення при складанні акту.

Ні в якому разі не складати пояснення поспіхом, а, відтак, не зважати на вимоги і погрози керівництва, що потрібно пояснення «не зараз , а вже», оскільки жодної правової норми, яка б регулювала питання строків й термінів написання пояснення, трудове законодавство не містить.

 Відмовлятись від написання пояснення не слід, оскільки  в цьому випадку складається відповідний акт, що не в інтересах працівника.

Також, потрібно зробити фотокопію пояснення після його реєстрації у канцелярії (приймальні чи відповідальним працівником) роботодавця.

5. Якщо дисциплінарне стягнення у вигляді догани намагатимуться застосувати до працівника – члена виборного органу (профкому) первинної профспілкової організації, тоді голові первинки потрібно отримати відповідне подання від адміністрації роботодавця про надання згоди на притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та невідкладно провести засідання профспілкового комітету з даного питання.

Винесення наказу про догану щодо члена виборного органу профспілки без дотримання процедури подання адміністрації і згоди профспілкового органу, є прямим порушенням вимог частини другої статті 252 КЗпП України.

Повідомлення-рішення профкому про відмову у наданні згоди на задоволення вимоги такого подання має бути обґрунтованим, тобто покликатись на певну норму законодавства про працю, іншу норму закону, яку порушив роботодавець, застосовуючи дисциплінарне стягнення щодо працівника (по аналогії закону – процедура, прописана у ст.43 КЗпП України).

Як правило, основним обґрунтуванням  такої відмови є порушення роботодавцем вимог законодавства про заборону дискримінації у сфері праці :   статті 2-1 КЗпП України, п.6, п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а також ст.24 Конституції України, ст.1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованого Законом України № 3435-IVвід 09.02.2006р.

Члени виборних органів профспілки, як правило, зазнають утисків й дискримінації через свою профспілкову діяльність, захист трудових прав інших працівників та за звернення до суду й участь в судових засіданнях з цих питань.

В даному випадку фактом дискримінації вважатиметься сама вимога адміністрації роботодавця до профспілкового активіста або встановлення щодо нього особливого порядку отримувати дозвіл на своє відлучення з роботи виключно від керівника підприємства (установи)-роботодавця, а не, як зазвичай для всіх інших працівників, від свого безпосереднього керівника (керівника свого підрозділу).

В цьому випадку винесення адміністрацією роботодавця догани члену виборного органу (профкому) первинної профспілкової організації за наявності поданого їй повідомлення-рішення профкому про незгоду у застосуванні  дисциплінарного стягнення до даного працівника буде прямо суперечити припису ч.2 ст.252 КЗпП України, про що і потрібно відмітити у позовній заяві.

Нагадаємо, що 03.03.2020 року адміністрація ЛКП «Львівелектротранс» винесла наказ про застосування до Володимира Порошина, голови профспілкового комітету ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці», дисциплінарного стягнення у вигляді догани, начебто,  за порушення трудової дисципліни – участі в робочий час в судовому засіданні Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року, в якому він виступав як позивач.

29.05.2020р. цей наказ було оскаржено Порошиним В.В. в судовому порядку шляхом подання відповідного позову (ухвала від 01.06.2020р. про відкриття провадження у справі №465/3045/20).

З позовних матеріалів вбачається, що спірний наказ являв собою своєрідну реакцію адміністрації відповідача – ЛКП «Львівелектролтранс»  у відповідь на безкомпромісну позицію позивача в боротьбі за права працівників ЛКП «Львівелектротранс» – членів первинної профспілкової організації ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці», зокрема у справах проти дискримінації, утисків й звільнення з роботи члена профспілкової організації Бондара Івана Миколайовича (справи №465/6270/19, №465/6513/19 та №465/429/20).

Скоріш за все, адміністрація ЛКП «Львівелектротранс» розраховувала використати цей спірний наказ як певну форму утиску  позивача, оскільки серед інших негативних наслідків для нього, включаючи позбавлення права на заохочення, цей наказ міг бути використаний і для звільнення позивача з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України.

Однак, пересвідчившись у безперспективності політики тиску на ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці» та не бажаючи програти суд,  адміністрація ЛКП «Львівелектротранс» звернулась до позивача з ініціативою вступити у переговори про вирішення даного спору в позасудовому порядку.

Врешті, на стадії підготовчого провадження перед підготовчим засіданням, призначеним на 28.09.2020 року, між сторонами був досягнутий компроміс, за наслідками  якого спірний наказ було  скасовано відповідачем ЛКП «Львівелектротранс» наказом від 25.09.2020р., в зв’язку з чим для запобігання відмови у позові через відсутність предмету спору позивач виголосив в суді заяву про залишення його позовної заяви без розгляду, яка була задоволена судом (ухвала судового засідання від 28.09.2020 року).

Активіст “Захисту праці” в ДП «УКРІІНТР» Олександр Філячев в суді домігся скасування незаконної догани

Ми вже писали, що директор ДП «УКРІІНТР» Віталій Крайнєв є абсолютно випадковою людиною в інституті. Він не має навіть профільної геологорозвідувальної освіти та відповідного фаху. Але ж він входив до пулу “близьких людей” колишнього віце-прем`єра доби Порошенка – Генадія Зубка. Зубко, як кажуть, скрізь намагався розставити в державних підприємствах вкрай непідготовлених до керування, але ж “своїх” людей. Звісно, що за таких умов фахові спеціалісти славетного геологорозвідувального інституту, які об`єдналися в профспілку “Захист праці”, стали новопризначеному директору як кістка в горлі. Репресії почалися незабаром після призначення Крайнєва директором ДП «УКРІІНТР». Наші активісти потрапили під винесення цілої низки незрозумілих та цілком незаконних доган та звільнень.

В цій ситуації у активістів “Захисту праці” залишався єдиний вихід – звернутися до судів з метою поновлення справедливості та відновлення нормальної роботи державного підприємства.

І ось перша добра ластівка. Деснянський районний суд міста Києва визнав незаконним та скасував наказ Державного підприємства «Український інститут інженерно – технічних розвідувань для будівництва» №12-К від 18.02.2020 у вигляді оголошення догани члену профспілкового комітету “Захисту праці”, начальнику відділу по забезпеченню інженерно-технічних вишукувань Філячеву Олександру Вікторовичу.

Ми вітаємо нашого профспілкового побратима Олександра Філячева із цією важливою перемогою. І ми впевнені, що незабаром нашій профспілці вдасться відстояти в судах та повернути справедливість до усіх незаконно репресованих паном Крайнєвим фахівців-геологорозвідувальників.

Центральний Комітет ВНПС “Захист праці”
19.10.2020.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/91451179

Oleg Vernik : La grève des mineurs de Krivoy Rog



Déclaration d’Oleg Vernik, président de Zakhyst Pratsi, membre de l’IP, au sujet des grèves des mineurs en cours en Ukraine.

Au moment où ces lignes sont écrites, 22 courageu·ses·x mineurs de la mine Oktyabrskaya à Krivoy Rog sont toujours en grève souterraine.
Des centaines de leurs camarades de diverses mines, dont des femmes, sont déjà remonté·e·s à la surface. Leurs demandes n’ont été que partiellement satisfaites, mais les mineurs restent engagé·e·s dans leur lutte. De nouvelles batailles urgentes les attendent, contre le capital et pour que les travailleur·euse·s ukrainien·ne·s mènent une vie décente. Pour la première fois dans l’histoire de notre État, nous assistons à une lutte ouvrière et à un élan de solidarité de grande ampleur.
Le 3 septembre 2020, les mineurs de l’usine de minerai de fer de Krivoy Rog (ZhRK, Krivoy Rog Iron Ore Plant), dirigée conjointement par les oligarques rivaux Rinat Akhmetov et Igor Kolomoisky, ne sont pas remonté·e·s à la surface. Les travailleur·se·s exigeaient des salaires plus élevés, que la direction avait décidé de réduire quelques mois avant les manifestations, et de meilleures conditions de travail. Depuis le 8 septembre, les mines « Oktyabrskaya », « Rodina », « Ternovskaya » (anciennement « Mine Lénine »), et « Gvardeyskaya » sont en grève. Tout au long du mois de septembre, 393 mineurs, dont de nombreuses femmes, sont resté·e·s sous terre en signe de protestation.
Cette grève des mineurs est unique dans l’Ukraine moderne. Elle est l’une des premières à rassembler les luttes des mineurs et des travailleur·se·s d’autres industries. En particulier, les employé·e·s du dépôt de locomotives de Krivoy Rog ont soutenu la lutte des mineurs avec une « grève à l’italienne ». Les militant·e·s du syndicat indépendant des employé·e·s de chemins de fer ont identifié des problèmes techniques dans des dizaines de locomotives et ont refusé de les conduire. Les 27 et 28 septembre, une dizaine de locomotives n’ont pas quitté le dépôt de Krivoy Rog – une puissante manifestation de solidarité avec les mineurs en grève de KZhRK. Les employé·e·s ont également pris part à des actions de solidarité dans des lieux éloignés de Krivoy Rog, notamment à Nikopol et à Nizhnedniprovskiy Uzel.
La protestation des mineurs de Krivoy Rog a été déclenchée par des changements dans la structure des salaires. Les salaires des mineurs étaient autrefois payés à l’heure, en tenant compte de tout le temps passé sous terre. Récemment, les salaires ont été annexés àla production et ont fortement baissé ; les machines obsolètes utilisées dans les minestombent fréquemment en panne et les ouvrier·ère·s ne sont plus payé·e·s pour les réparer. Mais les conditions générales de travail ont également joué un rôle. Les mineurs affirment que l’équipement dans les mines est utilisé depuis plus de 30 ans, ce qui a des conséquences néfastes sur leur santé et leur environnement de travail. Selon les défenseur·se·s des droits humains, un·e travailleur·euse est mort·e dans une mine de KZhRK en avril 2020. Un tribunal a ensuite admis que le décès était dû au mauvais état technique des équipements. Enfin, le risque de perdre le droit à une pension a donné un nouvel élan aux grèves. Selon les mineurs, plus de quatre mille travailleur·euse·s n’auront pas droit à une retraite préférentielle. Et la réforme des retraites en Ukraine, adoptée il y a plusieurs années, a durement touché les femmes mineurs. Au lieu de pouvoir prendre leur retraite à 45 ans, elles devront travailler au moins cinq ans de plus.
De nombreux grands médias ukrainiens ont accordé une attention particulière à la demande des grévistes de remplacer la direction de l’usine de minerai de fer de Krivoy Rog. J’ai déjà écrit que KZhRK est la propriété de deux oligarques ukrainiens concurrents, Kolomoiskiy et Akhmetov, qui ont des parts égales dans l’entreprise. Kolomoysky a officiellement transféré sa part à un autre oligarque, Yaroslavsky, mais les expert·e·s pensent que la direction de KZhRK est toujours nommée par Kolomoysky.Àcause de l’attention donnée à la demande de remplacement de la direction de la mine, beaucoup ont supposé que les grèves faisaient partie d’un complot d’Akhmetov pour obtenir le contrôle total de l’usine de minerai de fer de Krivoy Rog.
Cette théorie de la conspiration méconnaît la puissance du mouvement de protestation ouvrière de masse qui a émergé. Un tel mouvement menace l’oligarchie ukrainienne dans son ensemble. Ici, face à un mouvement ouvrier de masse, la classe dominante se consolide ; seule la classe travailleuse organisée peut détruire le modèle ukrainien de capitalisme oligarchique. C’est pourquoi ce n’est pas le conflit entre les oligarques ukrainiens qui est important selon notre analyse, mais le niveau d’organisation et les activités du mouvement syndical démocratique, adopté par des syndicats indépendants à travers l’Ukraine.
Krivoy Rog est le lieu de naissance de l’actuel président de l’Ukraine, Volodymyr Zelensky, qui a reçu un soutien inégalé lors des élections présidentielles et parlementaires dans sa ville natale. Les mineurs de Krivoy Rog avaient des raisons de compter sur Zelenskyi pour soutenir leurs revendications. Cependant, tant Zelensky que le bureau du président ont pris leurs distances envers les mineurs. Et lors des réunions entre les mineurs en grève et les député·e·s du parti du « Serviteur du peuple » de Zelensky, les mineurs ont été appelé·e·s à exprimer leur méfiance à l’égard des dirigeant·e·s du syndicat, qui avaient lancé la grève.
De plus, les autorités ukrainiennes n’ont pris aucune mesure pour protéger les mineurs grévistes face à la répression de l’administration de l’usine de minerai de fer Krivoy Rog. L’administration de la KZhRK a commencé à publier sur les réseaux sociaux des données personnelles sur les mineurs en grève souterraine et, selon les informations du député ukrainien Mykhaylo Volynets, l’appartement d’un·e des mineurs en grève a été cambriolé. « En fait, la·le chef·fe de l’usine a servi d’artilleur·euse pour les ‘domushniki’ (cambrioleur·euse·s) », a déclaré Volynets.
« Les travailleur·euse·s qui sont sous terre ressentent une immense pression physique et morale… Mais l’on suppose que le président subit encore plus de pression de la part des oligarques. Je pense que les deux propriétaires lui demandent de ne pas intervenir dans la situation, car cela prouverait que les manifestant·e·s ont raison, et la situation changerait considérablement », a déclaré Vitaliy Dudin, le chef du département juridique du syndicat indépendant pan-ukrainien « Zakhyst Pratsi » (« Protection du travail »).
La situation évolue rapidement et chaque jour apporte son lot de nouvelles. Mais le fait que la grève des mineurs de Krivoy Rog ait trouvé un écho dans le monde entier nous inspire et nous encourage. Toute lutte des classes donne aux travailleur·euse·s ukrainien·ne·s une expérience inestimable. La solidarité mondiale des travailleur·euse·s n’est plus un idéal abstrait, mais une réalité très concrète pour les travailleur·euse·s en Ukraine. Celleux-ci remercient leurs camarades du monde entier pour leur soutien inédit. Il reste encore de nombreuses batailles à mener pour une véritable démocratie et des droits du travail. Ces combats ont été, sont et seront internationaux.
https://progressive.international/wire/2020-10-06-the-krivoy-rog-miners-strike-the-workers-cannot-be-broken/fr

Відкрите Звернення Голови ВНПС “Захист праці” Олега Верника напередодні місцевих виборів-2020

Шановні профспілкові побратими та сестри! В Україні наближається час виборів в органи місцевого самоврядування. Вони відбуваються у достатньо скрутний, але ж дуже відповідальний для нас час. Нам вдалося навесні цього року зупинити навалу прийняття драконівських змін в трудове законодавство України. Але ж реакційні та одіозні антинародні кола чекають на завершення …

Continue reading