«Міжнародний профспілковий форум: екологічний та соціальний перехід» (14-19 червня 2021 року)

Шановні друзі.

Маю зазначити, що саме зараз відбувається знакова та вкрай важлива подія – «Міжнародний профспілковий форум: екологічний та соціальний перехід» (14-19 червня 2021 року).

https://forumsyndeco.org/

У он-лайн форумі беруть участь майже усі провідні профспілки Західної Європи. Нарешті моя давня мрія безпосереднього залучення профспілок до визначення світової екологічної політики почала реалізуватися!

Майже всі учасники профспілкового форуму одностайні у своїй думці – саме профспілки мають стати рушійною силою у справі екологічного долання сучасної жахливої ситуації. Як в західноєвропейських країнах розвинутого капіталізму, так і в наших з вами країнах периферійного капіталізму роботодавці ніколи не будуть провідниками екологічного «зеленого» повороту. Намагання отримання надприбутків за рахунок погіршення умов праці найманих працівників та за рахунок нещадної експлуатації природного середовища – ось парадигма капіталу. І не варто розраховувати на добру совість, людяність чи екологічне мислення від нашого роботодавця. Тільки організовані у свої справжні та бойові профспілки маси трудящих мають зупинити антисоціальну та антиекологічну політику наших урядів, що свідомо відстоюють лише інтереси власників і нехтують інтересами найманої праці та навколишнього середовища.

Міжнародний профспілковий форум продовжується. Його учасники знов і знов зазначають, що тема екологічного переходу займає все найважливіше місце в профспілкових дискусіях і в практичних заходах європейських профспілок, формує їх порядок денний. З початку пандемії, різке зниження умов праці та життя більшості трудового населення планети чітко вказує нам на нові соціальні та екологічні виклики, які застосовуються все більшим числом професійних організацій найрізноманітніших рівнів – від профспілкових первинок і до глобальних профспілкових об’єднань, від місцевих, регіональних й до міжнародних прогресивних організацій. Ми маємо разом шукати та формувати спільні стратегії соціального та екологічного реагування та опору. Обмін досвідом соціальної та екологічної боротьби профспілок – основне завдання цього проривного та вкрай знакового Форуму.

«Міжнародний профспілковий форум: екологічний та соціальний перехід» готувався спільно протягом декількох місяців профспілковими організаціями з різних континентів і те, що я спостерігаю вже декілька днів на Форумі, виглядає вкрай обнадійливим. Браво мої профспілкові побратими і сестри! Борітеся – поберете! Врятуємо екологічну та соціальну складову нашого життя разом!!!

Олег Верник.

16.06.2021.

Agravamiento del conflicto en Donbass: intereses imperialistas y política de los trabajadores

Por Oleg VERNIK, presidente del sindicato independiente de Ucrania “Zakhist Pratsi”

La escalada mutua de tensión en torno a la situación en Donbass plantea una serie de preguntas a los trabajadores y activistas sindicales de Ucrania, a las que es bastante difícil dar una respuesta simple y completa. Sin embargo, la vida misma requiere de nosotros una pronta respuesta, un complejo y honesto análisis. Los siguientes aspectos son factores muy importantes para la formación de la política de los trabajadores.

Contexto ruso

El régimen de Vladímir Putin recibió un golpe bastante serio en su poder durante las recientes protestas masivas asociadas con el arresto de Alexei Navalny. La clase trabajadora de Rusia no se hace ilusiones sobre la personalidad de Navalny, pero participó activamente en las protestas callejeras. Hay que admitir que, en muchos aspectos, el miedo a un sistema autoritario represivo entre las amplias masas populares comenzó a desaparecer lenta pero seguramente. Cada vez más a menudo recibimos noticias de Rusia sobre protestas obreras que tienen un claro carácter social y de clase. Es cada vez más difícil para los liberales rusos mantener su dominio en el movimiento de protesta ruso, las voces de la clase trabajadora se escuchan cada vez con más claridad.

Las continuas sanciones económicas de Estados Unidos y la Unión Europea contra la Federación de Rusia arrojan a más y más segmentos de burgueses al descontento, desde los más grandes hasta los más pequeños, a la oposición al régimen oligárquico bonapartista de Putin. Y el apoyo cínico sin precedentes al presidente de Bielorrusia Alexandr Lukashenko, que falsificó abiertamente los resultados de las elecciones presidenciales, finalmente disipó las ilusiones sobre la formación de un nuevo eje geopolítico Moscú-Berlín-París. La política internacional catastróficamente infructuosa del imperialismo ruso no hizo más que exacerbar los flagrantes fracasos de su política interna.

Según el Banco Central de la Federación de Rusia, la inflación en el país alcanzó el 5,8% y se convirtió en un récord desde 2016. La inflación de los alimentos se ha acelerado casi tres veces durante los últimos 12 meses. Los precios de varios productos básicos clave (mantequilla, verduras, azúcar, huevos) casi se han duplicado. Los sectores industriales y de servicios prácticamente no recibieron apoyo del gobierno ruso durante la pandemia de COVID-19 y, como resultado esperado, todas sus cargas recayeron sobre los hombros de los propios trabajadores.

¿Necesita Putin, en esta situación catastrófica para él, una política exterior y una maniobra política asociada con la distracción de los trabajadores de Rusia de los problemas internos del país mediante la “protección armada de los habitantes de Donbass de los fascistas ucranianos”? ¡Nuestra respuesta es SI! Además, desde el punto de vista de esta política, al gobierno ruso no le importa en absoluto si comienza una guerra real o si todo se limitará a simplemente subir los tipos en la negociación inter imperialista. Se logrará el principal objetivo de Putin: ha distraído la atención de los rusos de los problemas internos del país haciendo ruido de armas cerca de las fronteras ucranianas y llamados cínicos al rescate de los residentes de Donbass de los “fascistas ucranianos atrincherados en Kiev”.

Contexto ucraniano

Ya es obvio para todos que la política extremadamente débil y contradictoria del presidente Volodímir Zelensky a principios de 2021 llevó a una caída aplastante en su calificación personal. Y si la calificación real de su partido “Siervo del Pueblo” a mediados de 2020 era luchar con confianza por el indicador del cero absoluto, su carisma personal de comediante conocido en el país salvó al nuevo gobierno por algún tiempo. Pero para febrero de 2021, este margen de seguridad obviamente se ha agotado por completo.

En el contexto de una larga guerra de posiciones con Rusia, Zelensky nunca pudo normalizar completamente las relaciones con los países de la Unión Europea y los Estados Unidos. El nuevo presidente de los Estados Unidos vio perfectamente todas las vacilaciones de Zelensky antes de las elecciones estadounidenses. Y, por supuesto, no escapó a los intentos del presidente ucraniano de ”sentarse en dos sillas”, especialmente en el contexto del inicio en Ucrania de un caso penal por corrupción en la firma Burisma, donde trabajaba Biden Jr. Desde su toma de posesión, Biden nunca (!) se ha puesto en contacto con el presidente ucraniano Zelensky, y solo la exageración en torno a un posible ataque ruso a Ucrania le hizo hacer una llamada de cortesía y hacer promesas de apoyo.

Al mismo tiempo, la dependencia de Ucrania de varios instrumentos del imperialismo occidental aumenta cada día. El Fondo Monetario Internacional, el Banco Europeo, varios políticos y empresarios afiliados a George Soros y otros actores financieros globales forman juntos el aparato del llamado “Control externo”. Durante el reinado del presidente Zelensky, el régimen de “Control externo” en Ucrania ya ha aprobado la ley sobre privatización de la tierra, la ley sobre el aumento de la edad de jubilación, la ley sobre la completa dependencia del Banco Nacional de Ucrania de las instituciones externas, y ahora está impulsando cambios anti laborales al Código Laboral, privando a la clase trabajadora de los mecanismos legales de lucha por sus derechos laborales y sociales. Cuando el imperialismo ruso usa el factor de la agresión armada directa y la anexión del territorio ucraniano para presionar a Ucrania, entonces el imperialismo occidental usa todo su arsenal de palancas económicas de estrangulamiento.

Desde fines del otoño de 2020, por primera vez en muchas décadas de su independencia, comenzó en Ucrania una ola masiva de movimiento de protesta social de los trabajadores contra un fuerte aumento de las tarifas de los servicios públicos asociado con los apetitos de los oligarcas ucranianos que controlan las empresas de energía. En muchas regiones de Ucrania, los trabajadores en protesta bloquearon carreteras y realizaron protestas masivas cerca de las oficinas de empresas privadas de energía y distribución. A finales de enero de 2021, la agenda social “¡Alto al genocidio arancelario!” finalmente prevaleció y el equipo de Zelensky se encontró en una situación extremadamente difícil. Los intentos de intimidar a los manifestantes por parte de los organismos encargados de hacer cumplir la ley y declararlos “agentes del Kremlin” solo intensificaron la negatividad y el odio en la conciencia masiva de los ucranianos hacia el poder de Zelensky.

¿Necesita Zelensky en esta situación catastrófica para él una maniobra política asociada con la distracción de los trabajadores ucranianos de los problemas internos y externos del país al pedir “repeler la agresión militar rusa contra Ucrania”? ¡Nuestra respuesta es SI! El reciente cierre de los canales de televisión del oligarca prorruso Medvedchuk y el avivamiento artificial de la histeria con una agenda patriótica, apunta inequívocamente al escenario deseado para Zelensky, asociado a la guerra de Donbass.

La probabilidad de guerra y la agenda de los trabajadores

Las autoridades ucranianas, al igual que las autoridades rusas, simplemente actúan en una imagen espejo entre sí. Sin embargo, la probabilidad misma de una guerra está lejos de ser cierta. A pesar de que 21 soldados ucranianos ya han muerto en Donbass desde principios de 2021, la probabilidad de que se inicie una fase caliente de la guerra sigue siendo muy incierta. Ambos lados del conflicto, así como los “representantes” prorrusos de las cuasi formaciones de la DPR / LPR, hacen declaraciones demostrativas que claramente apuntan a elevar las tensiones. De cara al mundo, Rusia conduce demostrativamente una gran cantidad de soldados y armas a sus fronteras occidentales con Ucrania. A su vez, Ucrania anuncia que está preparada para una movilización masiva y pone sus reservas militares en estado de preparación para el combate. Sin embargo, esta situación explosiva no tiene por qué resolverse necesariamente con una guerra sangrienta. También es posible que estemos ante la eventualidad de algún tipo de “acuerdo” inter imperialista global, por el cual todas las partes explícitas e implícitas del conflicto en Donbass están ahora subiendo las apuestas. Después de todo, ni una sola guerra en la historia de la humanidad comenzó con una exageración informativa intencionada sobre ella en todo el mundo y sus numerosos anuncios en la prensa mundial.

La clase trabajadora de Ucrania, por supuesto, es consciente de los verdaderos objetivos de los actuales “titiriteros de la guerra”. Cada vez menos confianza en él es provocada por los gritos histéricos del poder burgués ucraniano sobre la inevitabilidad de la guerra y la disposición del pueblo para otro autosacrificio masivo. Además, no encontrarás representantes de la burguesía y del aparato estatal al frente de la guerra con fuego durante el día. La carga principal de cualquier guerra recae sobre la clase trabajadora. La clase trabajadora ucraniana luchará constantemente contra la agresión imperialista rusa ¡pero nadie tiene el deseo de jugar con el imperialismo occidental tampoco! Nuestros lemas del momento son simples y obvios para todos los trabajadores ucranianos:

  • Imperialismo ruso ¡Fuera de Ucrania!
  • Trabajadores de Donbass, uníos a los trabajadores de toda Ucrania en una lucha anticapitalista única!
  • Imperialismo occidental ¡Fuera de Ucrania!
  • Abajo el capitalismo! ¡Viva el poder obrero!

13/04/2021

Donbas Conflict Deepens: imperialist interests and working-class politics

By Oleg Vernik, president of the All-Ukraine Independent Trade Union “Zakhist Pratsi”

The mutual escalation of tension surrounding the situation in Donbas poses a series of questions to the workers and union activists of Ukraine, to which it is quite difficult to give a simple and complete answer. However, life itself demands of us a prompt answer, a complex and honest analysis.  The following aspects are very important factors for the formation of the policy of the workers.

Russian context

The regime of Vladimir Putin received a quite severe blow to its power during the recent massive protests associated to the arrest of Alexei Navalny. The working class of Russia make are not deluded about Navalny’s personality but actively participated in the street protests. We have to admit that, in many aspects, the fear to a repressive authoritarian system among the broad popular masses has begun to disappear slowly but surely. More and more often we receive news from Russia about workers’ protests that have a clear social and class character. It is becoming increasingly difficult for Russian liberals to maintain their stranglehold on the Russian protest movement. The voices of the working class are being heard more and more clearly.

The ongoing U.S. and EU economic sanctions against the Russian Federation throw more and more segments of the bourgeoisie into discontent, from the largest to the smallest, into opposition to Putin’s bonapartist oligarchic regime. And the unprecedented cynical support for Belarusian President Alexander Lukashenko, who openly falsified the results of the presidential elections, finally dispelled illusions about the formation of a new geopolitical axis of Moscow-Berlin-Paris. The catastrophically unsuccessful international policy of Russian imperialism only exacerbated the glaring failures of its domestic policy.

According to the Central Bank of the Russian Federation, inflation in the country reached 5.8% and became a record high since 2016. Food inflation has accelerated almost three times over the past 12 months. The prices of several key commodities (butter, vegetables, sugar, eggs) have almost doubled. The industrial and service sectors received virtually no support from the Russian government during the COVID-19 pandemic and, as an expected result, all their burdens fell on the shoulders of the workers themselves.

Does Putin need, in this catastrophic situation for him, a foreign policy and political maneuver associated with distraction of the working people of Russia from the internal problems of the country by “armed protection of the residents of Donbas from the Ukrainian fascists”? Our answer is YES! Moreover, from the point of view of this policy, the Russian government does not care at all whether it starts a real war or whether everything will be limited to simply raising rates in the inter-imperialist negotiation. Putin’s main goal will be achieved: he has distracted the attention of the Russians from the internal problems of the country by making gun noises near the Ukrainian borders and cynical calls for the rescue of the residents of Donbas from the “Ukrainian fascists barricaded in Kiev”.

Ukrainian context

It is already obvious to everyone that the extremely weak and contradictory policy of President Volodymir Zelensky at the beginning of 2021 led to a crushing fall in his personal rating. And if the real rating of his party “Servant of the People” in mid-2020 was confidently fighting for the indicator of absolute zero, his personal charisma of a comedian known in the country saved the new government for some time. But by February 2021, this margin of safety has obviously been completely exhausted.

In the context of a long war of positions with Russia, Zelensky was never able to completely normalize relations with the countries of the European Union and the United States. The new U.S. president perfectly saw all Zelensky’s hesitations before the U.S. elections. And, of course, he did not escape the Ukrainian president’s attempts to “sit on two chairs”, especially in the context of the opening in Ukraine of a criminal case for corruption in the firm Burisma, where Biden Jr. worked. Since his inauguration, Biden has never (!) contacted the Ukrainian President Zelensky, and only the hype around a possible Russian attack on Ukraine made him make a courtesy call and make promises of support.

At the same time, Ukraine’s dependence on various instruments of Western imperialism increases every day. The International Monetary Fund, the European Bank, various politicians and businessmen affiliated with George Soros and other global financial players together form the apparatus of the so-called “External Control”. During the reign of President Zelensky, the regime of “External Control” in Ukraine has already passed the law on privatization of land, the law on raising the retirement age, the law on complete dependence of the National Bank of Ukraine on external institutions, and is now pushing through anti-labor changes to the Labor Code, depriving the working class of the legal mechanisms of struggle for their labor and social rights. When Russian imperialism uses the factor of direct armed aggression and annexation of Ukrainian territory to pressure Ukraine, then Western imperialism uses its full arsenal of economic levers of strangulation.

Since late autumn 2020, for the first time in many decades of its independence, a massive wave of social protest movement of workers began in Ukraine against a sharp increase in utility tariffs associated with the appetites of Ukrainian oligarchs who control energy companies. In many regions of Ukraine, protesting workers blocked roads and held mass protests near the offices of private energy and distribution companies. By the end of January 2021, the social agenda “Stop tariff genocide!” finally prevailed and Zelensky’s team found itself in an extremely difficult situation. Attempts to intimidate protesters by law enforcement agencies and declare them “agents of the Kremlin” only intensified the negativity and hatred in the mass consciousness of Ukrainians towards Zelensky’s power.

Does Zelensky need in this catastrophic situation for him a political maneuver associated with distracting Ukrainian workers from the internal and external problems of the country by calling for “repelling Russian military aggression against Ukraine”? Our answer is YES! The recent closure of pro-Russian oligarch Medvedchuk’s TV channels and the artificial stoking of hysteria with a patriotic agenda unequivocally points to the desired scenario for Zelensky, associated with the war in Donbas.

The likelihood of war and the workers’ agenda.

The Ukrainian authorities, like the Russian authorities, simply act in a mirror image of each other. However, the very likelihood of war is far from certain. Despite the fact that 21 Ukrainian soldiers have already died in Donbas since the beginning of 2021, the likelihood of a hot phase of war remains highly uncertain. Both sides of the conflict, as well as pro-Russian “representatives” of the DPR / LPR quasi-formations, make demonstrative statements that clearly aim at raising tensions. Facing the world, Russia demonstratively drives a large number of soldiers and weapons to its western borders with Ukraine. In turn, Ukraine announces that it is prepared for a massive mobilization and puts its military reserves in a state of combat readiness. However, this explosive situation need not necessarily be resolved by a bloody war. It is also possible that we are facing the eventuality of some kind of global inter-imperialist “agreement”, for which all explicit and implicit parties to the conflict in Donbas are now raising the stakes. After all, not a single war in the history of mankind began with an intentional worldwide news hype about it and its numerous announcements in the world press.

The Ukrainian working class, of course, is aware of the real aims of the present “war puppeteers”. Less and less confidence in it is provoked by the hysterical cries of the Ukrainian bourgeois power about the inevitability of war and the readiness of the people for another mass self-sacrifice. Moreover, you will not find representatives of the bourgeoisie and the state apparatus at the forefront of the daytime shooting war. The main burden of any war falls on the working class. The Ukrainian working class will constantly fight against Russian imperialist aggression but no one has the desire to play ball with Western imperialism either! Our slogans of the moment are simple and obvious to all Ukrainian workers:

  • Russian imperialism Out of Ukraine!
  • Workers of Donbas, unite with the workers of all Ukraine in a single anti-capitalist struggle,
  • Western imperialism Out of Ukraine!
  • Down with capitalism, Long live workers’ power!

Обострение конфликта на Донбассе: империалистические интересы и рабочая политика

Обоюдное нагнетание напряженности вокруг ситуации на Донбассе ставит перед рабочими и профсоюзными активистами Украины целый ряд вопросов, на которые достаточно сложно дать простой и исчерпывающий ответ. Однако сама жизнь от нас требует оперативного реагирования и честного комплексного анализа.

Очень важными факторами для формирования рабочей политики являются такие аспекты:

Российский контекст

1. Режим Путина получил достаточно серьезный удар по своему могуществу во время недавних массовых протестов, связанных с арестом Навального. Рабочий класс России не имеет иллюзий в отношении личности Алексея Навального, однако принял активное участие в уличных протестах. Надо признать, что, во многом, страх перед репрессивной авторитарной системой в широкой народной массе стал медленно, но верно пропадать. Все чаще и чаще мы получаем из России вести о рабочих протестах, имеющих четкий социальный и классовый характер. Все сложнее и сложнее российским либералам сохранять свою доминанту в российском протестном движении, все явственнее и явственнее звучат голоса рабочего класса.

2. Продолженные экономические санкции США и Европейского Союза против Российской Федерации кидают в оппозицию к бонапартистскому олигархическому режиму Путина все новые и новые сегменты недовольных буржуа – от крупных и до самых мелких. А беспрецедентная по своей циничности поддержка президента Беларуси Лукашенко, откровенно сфальсифицировавшего результаты президентских выборов, развеяла окончательно иллюзии в отношении формирования новой геополитической оси Москва-Берлин-Париж. Катастрофически неудачная международная политика Российского империализма только усугубила откровенные провалы в его внутренней политике.

3. По данным Центрального Банка РФ инфляция в стране достигла 5,8% и стала рекордной с 2016 года. Продовольственная инфляция за последние 12 месяцев ускорилась почти втрое. Цены на целый ряд ключевых товаров (масло, овощи, сахар, яйца) подскочили почти вдвое. Промышленный сектор и сектор обслуживания, практически, не получили поддержки от правительства России во время пандемии COVID-19 и, как ожидаемый результат, все ее тяготы легли на плечи самих трудящихся.

Нуждается ли ПУТИН в этой катастрофической для него ситуации во внешнеполитическом и политтехнологическом маневре, связанном с отвлечением трудящихся России от внутренних проблем страны путем «вооруженной защиты жителей Донбасса от украинских фашистов»? Наш ответ — ДА! При чем, с точки зрения данной политтехнологии, российской власти совершенно не важно — начнется ли настоящая война или все ограничится просто повышением ставок в межимпериалистических торгах. Главная цель Путина будет достигнута — он отвлек внимание россиян от внутренних проблем страны бряцанием оружия возле украинских границ и циничными призывами к спасению жителей Донбасса от «украинских фашистов, засевших в Киеве».

Украинский контекст

1. Уже всем очевидно, что крайне слабая и противоречивая во всех отношениях политика президента Зеленского к началу 2021 года привела к просто обвальному снижению его персонального рейтинга. И если реальный рейтинг его партии «Слуга народа» уже к середине 2020 года уверенно стремился к показателю абсолютного нуля, то его личная харизма известного в стране комика еще некоторое время спасала новую власть. Но к февралю 2021 года этот запас прочности очевидно иссяк окончательно.

2. В условиях длительной позиционной войны с Россией Зеленский так и не смог полноценно нормализовать отношения со странами Европейского Союза и США. Новый президент США прекрасно видел все колебания и метания Зеленского перед выборами в США. И, разумеется, от него не ускользнули попытки украинского президента усидеть на двух стульях, особенно в контексте возбуждения в Украине уголовного дела по коррупционной составляющей в фирме «Бурисма», где был трудоустроен Байден-младший. С момента своей инаугурации Байден ни разу(!) не вышел на связь с президентом Украины Зеленским и лишь шумиха вокруг возможного нападения России на Украину заставила его сделать звонок вежливости и дать обещания поддержки.

3. В тоже время зависимость Украины от разнообразных инструментов западного империализма растет с каждым днем. Международный Валютный Фонд, Европейский банк, различные политики и бизнесмены, аффилированные с Джорджем Соросом и другими глобальными финансовыми игроками в совокупности и составляют аппарат т.н. «внешнего управления». Режим «внешнего управления» в Украине уже продавил во время правления президента Зеленского закон о приватизации земли, закон о повышении пенсионного возраста, закон о полной зависимости национального Банка Украины от внешних институций, а сейчас продавливает антирабочие изменения в Трудовой кодекс Украины, лишающие рабочий класс всех юридических механизмов борьбы за свои трудовые и социальные права. Мы прекрасно видим, что если российский империализм использует для своего давления на Украину фактор прямой вооруженной агрессии и аннексии украинской территории, то западный империализм в Украине использует весь арсенал экономических рычагов удушения.

4. С конца осени 2020 года по Украине впервые за многие десятилетия ее независимости началась массовая волна социального протестного движения трудящихся против резкого повышения коммунальных тарифов, связанного с аппетитами украинских олигархов, контролирующих предприятия энергетической сферы. Во многих регионах Украины трудящиеся в знак протеста перекрывали автомобильные дороги, устраивали массовые акции протеста возле офисов частных энергетических и распределительных компаний. Уже к концу января 2021 года социальная повестка дня «Стоп тарифный геноцид!” окончательно возобладала в Украине и команда Зеленского оказалась в крайне тяжелой ситуации. Попытки запугивания протестующих правоохранительными органами и объявления их «агентами Кремля» только усиливали негатив и ненависть в массовом сознании украинцев по отношении к власти Зеленского.

Нуждается ли ЗЕЛЕНСКИЙ в этой катастрофической для него ситуации в политтехнологическом маневре, связанном с отвлечением трудящихся Украины от внутренних и внешних проблем страны путем призывов к «отражению российской военной агрессии против Украины»? Наш ответ — ДА! Недавнее закрытие телеканалов пророссийского олигарха Медведчука и искусственное нагнетание истерии с ура-патриотической повесткой дня — все это безошибочно указывает на желательный для Зеленского вариант развития ситуации, связанный с войной на Донбассе.

Вероятность войны и рабочая повестка

Украинская власть как и российская действуют просто зеркально друг по отношению к другу. Тем не менее сама по себе вероятность войны остается далеко не столь определенной. Несмотря на то, что с начала 2021 года на Донбассе уже погиб 21 украинский солдат, вероятность возгорания горячей фазы войны остается крайне неопределенной. Обе стороны конфликта, равно как и пророссийские «прокси» в лице квази-формирований ДНР\ЛНР, делают демонстративные заявления, явно направленные на повышение ставок. Россия демонстративно на весь мир гоняет к своим западным границам с Украиной огромное количество солдат и вооружений. Украина объявляет о своей готовности к массовой мобилизации и приводит в боеготовность свои воинские резервы. Однако данная взрывоопасная ситуация вовсе не обязательно должна разрешиться кровопролитной войной. Возможно также, что речь идет о каком-то глобальном межимпериалистическом «договорняке», ради которого и повышают сейчас ставки все явные и не явные стороны конфликта на Донбассе. В конце концов, еще ни одна война в истории человечества не начиналась с целенаправленной информационной шумихи по ее поводу во всем мире и ее многочисленными анонсами в мировой прессе.

**************************************************************

Рабочий класс Украины, разумеется, отдает себе отчет в истинных целях текущих «кукловодов от войны». Все меньше и меньше доверия в нем вызывают надрывные вопли украинской буржуазной власти о неизбежности войны и готовности народа к очередному массовому самопожертвованию. Тем более, что представителей буржуазии и государственного аппарата на передовой войны днем с огнем не сыщешь. Основную тяжесть любой войны несут на себе представители именно рабочего класса. Украинский рабочий класс будет последовательно бороться против российской империалистической агрессии, но и подыгрывать западному империализму тоже ни у кого нет никакого желания! Наши лозунги момента просты и очевидны для всех украинских трудящихся:

  • Российский империализм — вон из Украины!
  • Рабочие Донбасса, объединяйтесь с рабочими всей Украины в единой антикапиталистической борьбе!
  • Западный империализм — вон из Украины!
  • Долой капитализм! Да здравствует рабочая власть!

Олег ВЕРНИК, Председатель Всеукраинского независимого профсоюза «Захист праці”

13.04.2021

«Захист праці» у роботі УС ПГС «Україна-ЄС» виборює справедливість до незалежних профспілок (12.03.2021)

12 березня 2021 року Голова Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник взяв участь у роботі Асамблеї Української сторони Платформи громадянського суспільства «Україна-ЄС». ВНПС «Захист праці» є учасником Робочої групи №4 «Зайнятість, соціальна політика, рівні можливості та здоров’я» та бореться за те, щоб імплементація правових норм ЄС в Україні відбувалася, намасперед, у галузі, високих соціальних та трудових стандартів ЄС, які традиційно і вперто ігноруються нашими чисельними провладними «євроінтеграторами»Зокрема низка надважливих директив ЄС щодо участі працівників в управлінні своїми підприємствами вже протягом багатьох років не потрапляє в щорічні плани імплементації законодавства ЄС.

На жаль, при виборах представників профспілок до складу Української сторони Платформи громадянського суспільства “Україна-ЄС” від 10 та 11 березня 2021 року ми знов зіткнулися із цілою низкою порушень відповідних регламентів, що унеможливило незалежним профспілковим обєднанням, де бере свою активну участь ВНПС “Захист праці”, висунути та обрати своїх представників. Знов і знов дублюється монополія ФПУ та її стателітів на представництво українських профспілок перед громадськістью Європейського Союзу та його інституцій.

Адже вся процедура цих «виборів» була явно фіктивною, а профспілки та профспілкові об’єднання,  що фактично дотримуються своїх Статутів та принципів демократії у своєму внутрішньому житті, не мали реальної можливості ні висунути своїх кандидатів до складу УС ПГС, ні визначитися стосовно кандидатур, висунутих іншими профоб’єднаннями.

Повідомлення про проведення «повторних виборів» було розіслане профспілковим об’єднанням України Секретаріатом УС ПГС після 12-ої години дня 10 березня 2021 року. А вже менше, ніж за три години по тому, о 15:00 того самого дня сплинув передбачений пунктом 13 запропонованого Ініціативною групою «Регламенту» цих виборів термін подання кандидатур до складу профспілкового сектору УС ПГС.

Після чого вже наступного дня, 11 березня, о 15:00 мали відбутись самі «повторні вибори», але фактично, як такі, вони НЕ ВІДБУЛИСЬ, бо учасники зібрання проголосували за «перезатвердження» списку делегатів, обраних ними ж на попередніх аналогічних «виборах» 03 березня.

Менш ніж 3-годинний термін для затвердження і подання кандидатур для «повторних виборів» був завідомо нереалістичним, як і термін в приблизно 1 добу для РЕАЛЬНОГО формування, затвердження і подання списку делегатів для участі в самому голосуванні.

Ми більше ніж сумніваємось, що хоч одна з профспілкових організацій, що взяла участь у «повторних виборах» 11 березня 2021 року, у термін між 12:10 та 15:00 середи, 10 березня 2021 року, провела якесь засідання свого колегіального виборного органу для обговорення даного питання і визначення своїх потенційних кандидатур, а тим більше – що на основі цих обговорень в той самий термін відбулися потім засідання керівних органів відповідних профоб’єднань, які також обговорили ухвалили відповідні кадрові рішення.

Процедура очевидним чином була фіктивною та спрямованою на створення видимості «демократичної легітимізації» рішень, кулуарно прийнятих заздалегідь.

ВНПС “Захист праці” та наші партнери із низки об`єднань незалежних профспілок мають намір й надалі просувати в роботі  Асамблеї Української сторони Платформи громадянського суспільства “Україна-ЄС” повагу до бойових незалежних профспілок, як до справжніх представників широких верств трудящих України. Європейському Союзу не потрібна вкрай корумпована, олігархізована та антисоціальна Україна!

Центральний Комітет ВНПС “Захист праці”

12.03.2021.

Поверніть нашим дітям музичну школу!

Відкрите звернення

до Президента України Володимира Зеленського,

Міністра освіти та науки України Сергія Шкарлета

Поверніть нашим дітям музичну школу!

Шановні добродії.

31 грудня 2020 року педагоги Лиманської районної дитячої музичної школи в селищі Доброслав (Одеська область) отримали чудовий новорічний подарунок – їх школа була закрита, а весь трудовий колектив був звільнений з роботи «за скороченням». Звільнений у порушення усіх норм трудового та профспілкового законодавства. Трудові книжки віддали, школу опечатали, всі класи закрили. Музичне навчання сотень дітей зупинено посеред навчального року.

Ця ситуація викликана тим, що Лиманський район Одеської області був ліквідований, а усе його майно має бути передано об’єднаним територіальним громадам. У той же час Доброславська територіальна громада не хоче брати на свій баланс славетну музичну школу, яка має в своїй історії вже близько 60 років відданого служіння українському народові та його музичному вихованню. Нам кажуть, що ми лише тягар на бюджеті громади. Ця тяганина продовжується і тому ми вимушені до вас безпосередньо звернутися. Ми просимо Вас негайно втрутитися в ситуацію і врятувати діяльність нашої музичної школи та її трудового колективу.

Ми прекрасно розуміли, що Ваша адміністративна реформа була спрямована на оптимізацію розходів державного та місцевих бюджетів. Але ж ми щиро припускали, що основний тягар цієї «оптимізації» буде покладений на розбухлий апарат місцевого чиновництва, а не на пересічних трудівників шкіл та закладів соціальної інфраструктури. Але ж вийшло з цією «реформою» як завжди відбувається у нас в державі в останні роки. Основний її тягар покладається на плечі простого трудящого люду. У той же час, ми впевнені, що навіть в цій скрутній ситуації Вам буде достатньо проявити політичну волю щоб втрутитися в ситуацію та зупинити ці руйнівні процеси. Ми, безумовно, знаємо, що в такій ситуації опинилася не тільки наша музична школа, а й багато інших шкіл і закладів соціальної сфери України. Але ж починати з чогось треба. Наше мовчання і бездіяльність лише прискорить остаточне руйнування освіти та медицини в Україні. З надією на Вашу добру волю

15.01.2021.

Світлана РОМАНЕНКО, Голова Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Людмила МАКОВІЙЧУК, Член Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Олег ВЕРНИК, Голова ВНПС «Захист праці»

Ukraine: Ein offener Appell der allukrainischen unabhängigen Gewerkschaft “Arbeitsschutz” an den Präsidenten der Ukraine Wolodymyr Zelensky

Entweder Sie zahlen die Lohnrückstände der Bergleute sofort zurück oder Sie gehen!!!
Wir haben nicht die Absicht, jetzt genau herauszufinden, wer die Schuld an der Situation trägt, die sich in den staatlichen Unternehmen der Kohleindustrie hinsichtlich der langen Verzögerung der Löhne für die ukrainischen Bergarbeiter entwickelt hat. Wir sind uns sehr wohl bewusst, dass dies die Schuld des Systems ist, das sich in den letzten Jahrzehnten in unserem Staat herausgebildet hat und das eine demütigende Haltung der Regierungsbeamten gegenüber den Bergleuten und der Arbeit der Bergleute selbst bildet.

Die gegenwärtige staatliche Politik tut alles Mögliche und Unmögliche, um den ukrainischen staatlichen Kohlebergbau vollständig zu zerstören, seine Selbstkosten auf Biegen und Brechen zu erhöhen, die einheimische ukrainische Kohle auf dem heimischen Markt durch polnische oder russische zu ersetzen. Wir wissen sehr wohl, in wessen Interesse eine solche Politik betrieben wird. Aber die Bergleute der Ukraine haben noch nicht ihr letztes Wort gesprochen. Bis heute belaufen sich die offiziellen Schulden gegenüber den Arbeitern der staatlichen Kohlebergbauunternehmen auf 1,89 Milliarden Griwna. Eine katastrophale Situation hat sich in den Betrieben entwickelt, in denen die Bergarbeitergewerkschaftsorganisationen VNPS “Zakhist prac³” (“Schutz der Arbeit”) – der Staatsbetrieb “Volyn-Ugol” und der Staatsbetrieb “Selidov-Ugol” – gegründet wurden und zum Schutz der ukrainischen Bergarbeiter arbeiten. Insbesondere die Schulden gegenüber den Bergleuten in Selydov-ugol betragen bereits 301.000.000 UAH und die Schulden für Löhne in Volyn-ugol betragen bereits 92.400.000 UAH. Unsere Bergarbeiter-Gewerkschafter sind seit langem empört über die ineffiziente Verwaltung und Verwendung von Geldern für die Reparatur und Modernisierung von Bergbauanlagen sowie über die Veruntreuung von Geldern in staatlichen Unternehmen. Trotz zahlreicher Versprechungen der Behörden wurde das Institut der “Aufseher” der Bergbauindustrie nicht abgeschafft. Die Gesichter der staatlichen Führungskräfte über die Kohleindustrie ändern sich, und die Arbeit der Bergleute wird von Jahr zu Jahr mehr von ihrem eigenen Staat ignoriert. Auch die nächsten Versprechungen seitens der Staatsbeamten, innerhalb weniger Tage mit den Bergleuten abzurechnen, entpuppten sich als reine Lüge und nur als Wunsch, die Protestaktionen unserer fairen Bergleute um jeden Preis zu stoppen. Die

Bergarbeiterfamilien schränken sich in allem ein. Selbst für eine volle Mahlzeit für die Frauen und Kinder der Bergleute wird kein Geld mehr gespart. Monatelange Lohnverzögerungen zerstören uns physisch, unsere Kraft, unsere Fähigkeit, Kohle abzubauen und unsere Fähigkeit, der volks- und bergbaufeindlichen Politik unserer Regierung zu widerstehen.

UNSERE Forderungen sind einfach und klar für ALLE MENSCHEN GUTEN WILLENS:

  • Sofortige Auszahlung des vollen Lohnrückstandes an die Bergleute;
  • Auf keinen Fall die Bergwerke und Bergbauunternehmen von SE “Selidov-ugol” und SE “Volyn-ugol” zu schließen;
  • endlich die verschiedenen “Aufseher” der Minen rauswerfen;
  • um den totalen Diebstahl des Geldes der Bergleute durch die Beamten und Manager der Minen zu stoppen;
  • Entlassungen von Bergleuten wegen offensichtlicher Lücken im Industriemanagement und in der Personalpolitik des zuständigen Ministeriums zu verhindern;
  • die Abschaltung von Bergbaubetrieben von der Stromversorgung zu verhindern;
  • Bereitstellung staatlicher Mittel für die Entwicklung staatlicher Kohleunternehmen in Donbas und Volyn;
  • Gewährleistung der direkten gewerkschaftlichen Kontrolle über die staatlichen Gelder, die der Bergbauindustrie der Ukraine zugewiesen werden;
  • Keine einzige personelle oder finanzielle Entscheidung in der Bergbauindustrie ohne Zustimmung aller Bergarbeitergewerkschaften!

17.12.2020

Vorsitzender des Gewerkschaftsausschusses der Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” bei SE “SelidovUgol” Roschkow Stanislaw Iwanowitsch.

Vorsitzender der primären Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” in der separaten Unterabteilung “Buzhanskaya Mine” des Staatsbetriebs “Volyn-Ugol Smarsh Viktor Alekseevich.

Vorsitzender der UNPS “Arbeitsschutz” Vernik Oleg Igorevich

Або негайно віддайте борги по зарплаті шахтарям або уходьте!!!

Відкрите звернення ВНПС “Захист праці” (17.12.2020)

до Президента України Володимира Зеленського,

т.в.о Міністра енергетики України Юрія Бойко,

засобів масової інформації та усіх небайдужих громадян із приводу ситуації, що склалася із катастрофічною заборгованістю держави перед українськими шахтарями державних підприємств.

Шановні добродії,

Ми на маємо наміру зараз з’ясовувати, хто саме винний в ситуації, яка склалася на державних підприємствах вугільної галузі з приводу довготривалої затримки заробітної платні українським шахтарям. Ми прекрасно розуміємо, що винна в цьому сама система останніх десятиліть нашої державності, яка формує принизливе ставлення з боку державних чиновників до шахтарів та до самої шахтарської праці. Існуюча державна політика робить усе можливе та неможливе, щоб остаточно знищити українське державне вугледобування, збільшити якомога усіма правдами та неправдами його собівартість, замістити на внутрішньому ринку вітчизняне українське вугілля польським або російським. В чиїх інтересах проводиться така політика нам прекрасно відомо. Але ж й шахтарі України не сказали ще свого останнього слова.

На сьогоднішній день офіційний борг перед працівниками вугільних підприємств державної форми власності складає 1,89 мільярдів гривень. Катастрофічна ситуація склалася й на тих підприємствах, де сформовані та працюють на захист українських шахтарів шахтарські профспілкові організації ВНПС «Захист праці» – ДП «Волиньвугілля» та ДП «Селидіввугілля». Зокрема, борг перед гірняками ДП «Селидіввугілля» складає вже 301 мільйон гривень, заборгованість по заробітній платі у ДП «Волиньвугілля» становить вже 92,4 мільйонів гривень. Наші гірняки-профспілковці вже багато часу обурюються неефективним управлінням та використанням коштів на ремонт та модернізацію гірничого обладнання, а також розкраданням коштів на державних підприємствах. Незважаючи на чисельні обіцянки влади, інститут «смотрящих» над шахтарською галуззю так і не був ліквідований. Змінюються обличчя державних керманичів над вугільною галуззю, а шахтарська праця стає з кожним роком все більш і більш ігнорованою власною державою. Навіть і чергові обіцянки з боку державних чиновників розрахуватися з шахтарями протягом декількох днів виявилися лише брехнею та лише бажанням зупинити у будь-яку ціну наші справедливі акції шахтарського протесту.

Шахтарські сім’ї обмежують себе в усьому. Навіть на повноцінну їжу шахтарських дружин та дітей вже не залишилось заощаджених грошей. Багатомісячні затримки заробітної платні фізично знищують нас, наші сили, нашу здатність до видобування вугілля та нашу здатність чинити опір антинародній та антишахтарській політиці нашої влади.

НАШІ ВИМОГИ ПРОСТІ ТА ЗРОЗУМІЛІ УСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ:

  • негайно виплатити шахтарям в повному обсязі заборговану заробітну плату;
  • ні в якому разі не закривати шахти та вуглевидобувні підприємства ДП «Селидіввугілля» та ДП «Волиньвугілля»;  
  • нарешті викинути геть різноманітних «смотрящих» за шахтами;
  • зупинити тотальну крадіжку чиновниками та керманичами шахт шахтарських грошей;
  • не допустити скорочень шахтарів через очевидні прогалини в керівництві галуззю та кадровій політиці профільного Міністерства;
  • не допускати відключення шахтарських підприємств від електропостачання;
  • передбачити державне фінансування на розвиток державних вугільних підприємств Донбасу та Волині;
  • забезпечити безпосередній шахтарський профспілковий контроль за державними грошима, що виділяються шахтарській галузі України;
  • жодного кадрового чи фінансового рішення в шахтарській галузі без погодження з усіма шахтарськими профспілками!

17.12.2020 р.

Голова Профспілкового Комітету Профспілкової організації «Захист праці» на ДП «Селидіввугілля»Рожков Станіслав Іванович

Голова Первинної Профспілкової Організації  ВНПС «Захист праці» на Відокремленому підрозділі «Шахта “Бужанська» ДП «Волиньвугілля» – Смарш Віктор Олексійович

Голова ВНПС «Захист праці»Верник Олег Ігорович

Марокканские шахтеры шлют свою рабочую солидарность украинским горнякам!

Данное заявление о солидарности с борьбой и забастовками украинских горняков было получено офисом Международной шахтерской координации от шахтеров Марокко. Крепим международную шахтерскую солидарность!!!

Уважаемые товарищи,

я получил вашу информацию о забастовках и демонстрациях. Условия, в которых вы живете, такие же, как и многих других шахтеров. Закрытие шахт осуществляется одинаково во всем мире. Любой кризис начинается с невыплаты зарплаты рабочим, чтобы шахтеры столкнулись с бедностью, чтобы они не могли сопротивляться давлению начальства и ослабели перед лицами, принимающими решения. И, как и во всех шахтерских городах, все их население привязано к заработной плате рабочих-шахтеров, которая обращается и создает косвенные рабочие места, а кризис неплатежей шахтерам отражается на всех жителей этих городов.

Дорогие товарищи,  мы пережили такой же опыт в Марокко в угледобывающем городе Джерада – крупнейшей угольной шахте в Марокко. Мы знаем об этих условиях, мы учитываем социальные последствия политики закрытия шахт, социально-экономические издержки очень велики, и, в конце концов, именно шахтеры становятся жертвами. Поэтому союз народных и рабочих сил вызван ростом кризиса и гарантирует защиту интересов  и всех жителей, и рабочего класса.

Мы, как горняки из Марокко, выражаем нашу поддержку и солидарность всем профсоюзным и народным действиям в защиту ваших прав на стабильную работу в условиях, которых шахтер заслуживает, жертвуя не только ради своего времени, но и ради своего здоровья.

Доброго вам дня, дорогие товарищи, и желаю вам удачи в победе и борьбе против империалистических капиталистических транснациональных корпораций, которые эксплуатируют человека и природу и подвергают опасности жизнь на земле.

Наши самые горячие приветствия

Фатхи / Марокко

Международная шахтерская координация призывает к проведению Международного дня борьбы за окружающую среду 2020 года

Шахтеры вместе против уничтожения наших средств к существованию путем разрушения природной среды и за будущее молодежи!

В этой ситуации, когда мировой экономический и финансовый кризис усугубляется пандемией короны, мы, шахтеры, несем особую ответственность за то, чтобы выйти на улицы, чтобы сохранить естественные основы человеческой жизни и будущее молодежи. Международные монополии, включая горнодобывающие компании и международный финансовый капитал, хотят переложить бремя этого мирового экономического и финансового кризиса на плечи масс, чтобы по возможности извлечь из него выгоду. Это приводит к массовому уничтожению нашей окружающей среды, безудержной эксплуатации природных ресурсов и массовому росту эксплуатации шахтеров и их семей.

Борьба шахтеров за адекватные условия жизни должна идти рука об руку с борьбой за защиту их средств к существованию. Мы выступаем против любых спекуляций на рабочих местах, направленных против сохранения наших средств к существованию и связанного с этим раскола. Нам необходимо и то, и другое, чтобы выжить”. (Извлечение из программы борьбы Международной координации шахтеров).

25 сентября 2020 года, несмотря на КОВИД 19, миллионы людей по всему миру приняли участие в глобальном “Дне климатической забастовки”, и молодежь, в частности, находится в авангарде. Элла, 15 лет из Вуллонгонга/Австралия, сообщает: “25 сентября я стою здесь с моим дядей, который уже 20 лет работает в горнодобывающей промышленности и в сфере ископаемого топлива. Он заслуживает работать в отрасли, которая не ставит под угрозу будущее его семьи. Я знаю, что инвестиции в такие отрасли, как газ, помогут ему в долгосрочной перспективе”…Мы … договорились, что мы не сможем оправиться от кризиса Ковида 19 и справиться с изменением климата, не обеспечив при этом рабочих мест – и что рабочие места в сфере возобновляемых источников энергии находятся в самом центре движения вперед”.

За последние несколько месяцев, прошедших после вспышки пандемии короны, рабочее, экологическое и молодежное движение продемонстрировало, что акции протеста могут проводиться эффективно при соблюдении требований охраны здоровья. Например, движение “Черные жизни имеют значение” в США, первомайская демонстрация рабочих во всем мире.

И последнее, но не менее важное: шахтеры Колумбии, Украины, Польши, Беларуси, Конго, Германии и многих других стран ведут решительную борьбу против экстремальных условий труда, закрытия шахт, за рабочие места, за политические и профсоюзные права, за защиту окружающей среды.

Мы выступаем против любого раскола, будь то со стороны антикоммунистов, антиреволюционеров или сил, подрывающих единство трудящихся во всем мире. Организуйтесь в Международном координационном комитете горняков! Ибо только вместе мы сможем быть сильными и построить превосходящую силу против международных монополий и их правительств.

Поэтому мы призываем горняков всего мира, принять участие в демонстрациях, акциях, организовать деятельность компаний и профсоюзов в рамках активного сопротивления надвигающейся экологической катастрофе и разрушения наших средств к существованию. Ура международной солидарности!

Андреас Тадысяк
Главный координатор по международной координации деятельности шахтеров