“Чернівецьке тролейбусне управління”: зупинимо разом прихватизацію комунального майна та масове скорочення працівників!

Юліан Василю

Скандальні події навколо можливої приватизації комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” набирають своїх обертів. Після того як чернівецьким робітникам-тролейбусникам з недогляду адміністрації випадково показали новий зразок “пояснень” з вказівкою на вже омріяну новими керманичами абревіатуру “ПАТ” (Публічне Акціонерне Товариство) – серед трудового колективу тролейбусників вибухнув справжній скандал.

Не пройшло і 4 місяців з того часу, як склав присягу новообраний міський голова Чернівців Роман Клічук. Але ж логіка будь-якої нової міської влади в Україні, як бачимо, залишається незмінною. У найкоротший час приватизувати під себе усі рентабельні комунальні підприємства через штучне введення їх в стан заборгованості та максимальне зменшення складу трудового колективу. Призначення новим міським головою Чернівців на посаду керівника комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” свого близького товариша – колишнього першого заступника керівника УМВС України в Чернівецькій області, тобто людину, що є вельми далекою від міської транспортної галузі – Петра Продана – вочевидь, має своїм задумом прикриття можливої майбутньої афери з приватизацією поки ще комунального міського тролейбусного управління через зв`язки останнього в правоохоронних органах.

Петро Продан

А тим часом нове керівництво КП “Чернівецьке тролейбусне управління” на чолі із паном Проданом вже почало реалізовувати свій план по різкому скороченню працівників. За майже 2 місяці зі дня свого призначення нове керівництво комунального підприємство не придбало жодної(!) запчастини для тролейбусів, скасувало доплати слюсарям управління, почало тиск на низку членів трудового колективу. З кінця лютого йдуть відчайдуші спроби через конференцію трудового колективу примусити працівників написати власні заяви про наче “добровільну” відмову від доплат за суміщення професій. Ніщивний тиск та залякування тролейбусників поки не дають свого ефекту, але ж вони посилюються кожного дня. В найближчих планах адміністрації – зміни в діючому колективному договорі з метою викинути звідти доплату ветеранам підприємства, викинути допомогу підприємства на поховання діючих та колишніх працівників, викинути можливість надання одноразової материіальної допомоги працівникам підприємства, а також викинути можливість надання безпроцентної позики працівникам підприємства, що потребують допомоги.

Звісно, що все виправдовується “складним фінансовим станом комунального підприємства”. Натомість, адміністрація КП з легкістю находить 49 тисяч гривень комунального підприємства на залучення юридичної компанії “Адвокатське Об`єднання “Вектор права”. Для чого? Наче ж є штатні юристи комунального підприємства. На офіційному веб-сайті комунальних закупок все прояснюється – для “підготовки проектів документацій для оформлення звільнення співробітників Замовника”. Тобто юристи приватної юридичної компанії за гроші комунального підприємства будуть пану Продану готувати документи на звільнення працівників комунального підприємства. Вже ніхто і нічого не приховує. Чи у когось після цього залишаються ілюзії щодо майбутньої приватизації комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” та масового скорочення чернівецьких тролейбусників та підсобного персоналу депо?

https://zakupki.prom.ua/gov/contracts/45952907f4064cec9571456e623321cd

Щойно адміністрація Продана почала поголовно знайомити працівників-тролейбусників під підписи зі своїм Наказом №147 “Про скорочення штату працівників” від 06.04.2021 року. Згідно цього наказу усі працівники КП “Чернівецьке тролейбусне управління” за 2 місяці опиняться звільненими, а ось чи візьмуть їх в нове, вже не комунальне, а прихватизоване ПАТ – нікому на разі не відомо.

наказ №147 про масове скорочення тролейбусників

Чи можемо ми, пересічні чернівецькі тролейбусники, слюсарі та інші підсобні працівники тролейбусного депо якось запобігти цим хижацьким планам нової влади? Можемо! Саме для цього і існують профспілки та їх міжнародна профспілкова солідарність. Обидві профспілки, що існують на колективному підприємстві “Чернівецьке тролейбусне управління” мають разом суворо боронити трудові права працівників від знахабнілих планів чергових “прихватизаторів” та “оптимізаторів чисельності працівників”. Всеукраїнська незалежна профспілка “Захист праці” ніколи не зраджувала пересічних працівників, своїх свідомих профспілкових побратимів та сестер. Не зрадить і цього разу! Як заповідав нам великий Кобзар – “Борітеся – поборете!”

Юліан Василю – водій тролейбуса, член Профспілкового Комітету Первинної Профспілкової ОрганізаціїЇ ВНПС “ЗАХИСТ ПРАЦІ” на КП “Чернівецьке тролейбусне управління”

«Захист праці» у роботі УС ПГС «Україна-ЄС» виборює справедливість до незалежних профспілок (12.03.2021)

12 березня 2021 року Голова Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник взяв участь у роботі Асамблеї Української сторони Платформи громадянського суспільства «Україна-ЄС». ВНПС «Захист праці» є учасником Робочої групи №4 «Зайнятість, соціальна політика, рівні можливості та здоров’я» та бореться за те, щоб імплементація правових норм ЄС в Україні відбувалася, намасперед, у галузі, високих соціальних та трудових стандартів ЄС, які традиційно і вперто ігноруються нашими чисельними провладними «євроінтеграторами»Зокрема низка надважливих директив ЄС щодо участі працівників в управлінні своїми підприємствами вже протягом багатьох років не потрапляє в щорічні плани імплементації законодавства ЄС.

На жаль, при виборах представників профспілок до складу Української сторони Платформи громадянського суспільства “Україна-ЄС” від 10 та 11 березня 2021 року ми знов зіткнулися із цілою низкою порушень відповідних регламентів, що унеможливило незалежним профспілковим обєднанням, де бере свою активну участь ВНПС “Захист праці”, висунути та обрати своїх представників. Знов і знов дублюється монополія ФПУ та її стателітів на представництво українських профспілок перед громадськістью Європейського Союзу та його інституцій.

Адже вся процедура цих «виборів» була явно фіктивною, а профспілки та профспілкові об’єднання,  що фактично дотримуються своїх Статутів та принципів демократії у своєму внутрішньому житті, не мали реальної можливості ні висунути своїх кандидатів до складу УС ПГС, ні визначитися стосовно кандидатур, висунутих іншими профоб’єднаннями.

Повідомлення про проведення «повторних виборів» було розіслане профспілковим об’єднанням України Секретаріатом УС ПГС після 12-ої години дня 10 березня 2021 року. А вже менше, ніж за три години по тому, о 15:00 того самого дня сплинув передбачений пунктом 13 запропонованого Ініціативною групою «Регламенту» цих виборів термін подання кандидатур до складу профспілкового сектору УС ПГС.

Після чого вже наступного дня, 11 березня, о 15:00 мали відбутись самі «повторні вибори», але фактично, як такі, вони НЕ ВІДБУЛИСЬ, бо учасники зібрання проголосували за «перезатвердження» списку делегатів, обраних ними ж на попередніх аналогічних «виборах» 03 березня.

Менш ніж 3-годинний термін для затвердження і подання кандидатур для «повторних виборів» був завідомо нереалістичним, як і термін в приблизно 1 добу для РЕАЛЬНОГО формування, затвердження і подання списку делегатів для участі в самому голосуванні.

Ми більше ніж сумніваємось, що хоч одна з профспілкових організацій, що взяла участь у «повторних виборах» 11 березня 2021 року, у термін між 12:10 та 15:00 середи, 10 березня 2021 року, провела якесь засідання свого колегіального виборного органу для обговорення даного питання і визначення своїх потенційних кандидатур, а тим більше – що на основі цих обговорень в той самий термін відбулися потім засідання керівних органів відповідних профоб’єднань, які також обговорили ухвалили відповідні кадрові рішення.

Процедура очевидним чином була фіктивною та спрямованою на створення видимості «демократичної легітимізації» рішень, кулуарно прийнятих заздалегідь.

ВНПС “Захист праці” та наші партнери із низки об`єднань незалежних профспілок мають намір й надалі просувати в роботі  Асамблеї Української сторони Платформи громадянського суспільства “Україна-ЄС” повагу до бойових незалежних профспілок, як до справжніх представників широких верств трудящих України. Європейському Союзу не потрібна вкрай корумпована, олігархізована та антисоціальна Україна!

Центральний Комітет ВНПС “Захист праці”

12.03.2021.

“Захист праці”: факти корупції регіонального керівництва “Укрзалізниці” підтвердилися! (документ)

Нарешті керівництво АТ “Укрзалізниця” після публічного оприлюднення активістами незалежної профспілки “Захист праці” через центральне телебачення інформації про корупцію у Виробничому підрозділі “Куп`янськ-Вузлова дистанція колії” регіональної філії “Південна залізниця” АТ “Укрзалізниця” вирішило якось відреагувати на ситуацію, що склалася. Згідно отриманого листа нарешті відкрито кримінальне впровадження проти посадових осіб Виробничого підрозділу “Куп`янськ-Вузлова дистанція колії” регіональної філії “Південна залізниця” АТ “Укрзалізниця”. Не маємо сумнівів, що регіональних керівників “кришує” певна вертикаль “Укрзалізниці”, а тому будемо уважно слідкувати за перебігом подій навколо цієї кримінальної справи, щоб унеможливити винуватцям корупційних дій уникнення відповідальності, як то вже не раз бувало раніш в структурах “Укрзалізниці”

“Львівелектротранс”: профспілковий захід та колізія правових норм

Первинна профспілкова організація Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці» поінформувала робітників цеху тролейбусного депо про розміри і порядок визначення їх основної заробітної плати та тарифних ставок відповідних кваліфікаційних розрядів на перше півріччя 2021 року.

Даний захід проведено з метою організації громадського контролю за дотриманням адміністрацією підприємства законодавства про працю (оплату праці), умов колективної та галузевої угод в частині договірного регулювання оплати праці.  Такий захід здійснювався відповідно до вимог частини сьомої статті 21, пункту 12 частини першої статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» з врахуванням положень частини другої статті 19 даного Закону.

З тексту листівки,  яка зображена на світлині нижче, слідує, що розрахунковими величинами діючого алгоритму розрахунку тарифних ставок є розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 (поточного) року,  нормо-годин тривалості робочого часу на 2021 рік при 40-годинному робочому тижні, що визначено Мінекономрозвитку України в листі від  12.08.2020 року № 3501-06/219,  а також відповідні коефіцієнти, визначені умовами діючої на ЛКП «Львівелектротранс» Колективної угоди на 2014-2015 роки (колективний договір) та Галузевої угоди міського електротранспорту на 2019 – 2021 роки, файл із текстом якої можна скачати на сайті корпорації “Укрелектротранс” за веб-посиланням:  https://www.korpmet.org.ua/?p=3753.

Очікується, що представлена інформація надасть змогу робітникам самостійно здійснювати контроль за правильністю нарахування адміністрацією підприємства їх заробітної плати згідно фактично відпрацьованого часу.

Водночас, на прикладі представленого розрахунку  робітники мають можливість ознайомитись з основами формування тарифної системи оплати праці та умовами її договірного регулювання , що діють в нашій Державі (статті 6, 14, 15    Закону України «Про оплату праці», статті 96, 97 КЗпП України), що в перспективі дозволить активніше долучати всіх небайдужих до діяльності профспілки, зокрема до ведення колективних переговорів стосовно перегляду умов колективного договору, як  необхідної умови для збільшення розмірів заробітної плати, приведення їх до ринкових рівнів.

Разом з тим, аналіз тематики договірного регулювання оплати праці в Україні висвітлює існування певної правової колізії між викладеними вище нормами законів в частині застосування розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини у колективних договорах та угодах всіх рівнів, з однієї сторони та положеннями Конституції України з іншої.

Так, як відомо, поняття прожиткового мінімуму вживається  в статті 46 Конституції України лише в контексті права громадян на соціальний захист і соцзабезпечення (пенсії, допомоги тощо). А в статті 43 Конституції України, де власне йдеться про право на працю, акцентується право кожного  на  «заробітну плату, не нижчу від визначеної законом», а про прожитковий мінімум жодним чином не зазначається.

Не дивлячись на це, з 01 січня 2017 року Верховною Радою України  введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, яким установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів (п.5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону). Відповідним чином також було змінено  статтю 96 КЗпП України та статтю 6 Закону України «Про оплату праці» (п.2 ст.1 та п.3 ст.13 розділу I даного Закону № 1774-VIII).

Дана законодавча новела дозволила вирішити питання збалансування Бюджету України, тобто  надала змогу Уряду по-перше стрімко підвищувати рівень мінімальної заробітної плати, виводячи таким чином з тіні значні обороти реального сектору економіки, а з другої – обмежувати зростання загального рівня офіційних зарплат в Україні через механізм по суті інфляційної «індексації» рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб  двічі на рік – станом 01 грудня поточного та 01 липня наступного року.

Проте, запровадження такого порядку державного регулювання оплати праці на основі періодичного перегляду рівня прожиткового мінімуму суперечить вимогам статті 8 Закону України «Про оплату праці», в якій зазначається про інший механізм регулювання – шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

Як наслідок, за станом на 01 січня 2021 року мінімальна заробітна плата в Україні  перевищує рівень прожиткового мінімуму більш як у 2,6 рази !

Дана правова колізія призводить до того, що на даний час мінімальна гарантована сума оплати праці за місяць для робітника першого розряду, що визначається згідно пункту 2.3 Генеральної угоди (веб-посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001120-19#Text ) та пункту 3.1.1 Галузевої угоди (див. вище),  є меншою за мінімальну заробітну плату в 1,65 рази !

Крім того, значна частина умов розділу II Генеральної угоди, що стосується регулювання оплати праці у небюджетній сфері, втратили актуальність, а деякі пункти цього розділу, зокрема пункти 2.4, 2.7, 2.8, на даний момент за своїм змістом несуть негативну спрямованість проти прав трудящих.

Таким чином, профспілкам слід звернути увагу на дані суперечності в законодавстві та вимагати від народних депутатів, Кабінету міністрів України та Президента України їх усунення шляхом приведення норм Закону № 1774-VIII у відповідність до вимог статей 43 та 46 Конституції України, тобто поновлення інституту мінімальної заробітної плати як основоположного показника, розрахункової величини у колективних договорах та угодах всіх рівнів для визначення умов оплати праці трудящих. Звісно, що це вимагає одночасного перегляду кратності базових величин для визначення рівнів заробітної плати суддів, прокурорів й інших працівників бюджетної сфери.

Прийняття відповідного закону дозволить в короткий строк підвищити рівень заробітної плати в нашій країні для переважної частини працівників до рівня заробітних плат країн – новітніх членів Європейського Союзу.

Голова профспілкового комітету ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці» В.В. Порошин

Поверніть нашим дітям музичну школу!

Відкрите звернення

до Президента України Володимира Зеленського,

Міністра освіти та науки України Сергія Шкарлета

Поверніть нашим дітям музичну школу!

Шановні добродії.

31 грудня 2020 року педагоги Лиманської районної дитячої музичної школи в селищі Доброслав (Одеська область) отримали чудовий новорічний подарунок – їх школа була закрита, а весь трудовий колектив був звільнений з роботи «за скороченням». Звільнений у порушення усіх норм трудового та профспілкового законодавства. Трудові книжки віддали, школу опечатали, всі класи закрили. Музичне навчання сотень дітей зупинено посеред навчального року.

Ця ситуація викликана тим, що Лиманський район Одеської області був ліквідований, а усе його майно має бути передано об’єднаним територіальним громадам. У той же час Доброславська територіальна громада не хоче брати на свій баланс славетну музичну школу, яка має в своїй історії вже близько 60 років відданого служіння українському народові та його музичному вихованню. Нам кажуть, що ми лише тягар на бюджеті громади. Ця тяганина продовжується і тому ми вимушені до вас безпосередньо звернутися. Ми просимо Вас негайно втрутитися в ситуацію і врятувати діяльність нашої музичної школи та її трудового колективу.

Ми прекрасно розуміли, що Ваша адміністративна реформа була спрямована на оптимізацію розходів державного та місцевих бюджетів. Але ж ми щиро припускали, що основний тягар цієї «оптимізації» буде покладений на розбухлий апарат місцевого чиновництва, а не на пересічних трудівників шкіл та закладів соціальної інфраструктури. Але ж вийшло з цією «реформою» як завжди відбувається у нас в державі в останні роки. Основний її тягар покладається на плечі простого трудящого люду. У той же час, ми впевнені, що навіть в цій скрутній ситуації Вам буде достатньо проявити політичну волю щоб втрутитися в ситуацію та зупинити ці руйнівні процеси. Ми, безумовно, знаємо, що в такій ситуації опинилася не тільки наша музична школа, а й багато інших шкіл і закладів соціальної сфери України. Але ж починати з чогось треба. Наше мовчання і бездіяльність лише прискорить остаточне руйнування освіти та медицини в Україні. З надією на Вашу добру волю

15.01.2021.

Світлана РОМАНЕНКО, Голова Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Людмила МАКОВІЙЧУК, Член Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Олег ВЕРНИК, Голова ВНПС «Захист праці»

Ukraine: Ein offener Appell der allukrainischen unabhängigen Gewerkschaft “Arbeitsschutz” an den Präsidenten der Ukraine Wolodymyr Zelensky

Entweder Sie zahlen die Lohnrückstände der Bergleute sofort zurück oder Sie gehen!!!
Wir haben nicht die Absicht, jetzt genau herauszufinden, wer die Schuld an der Situation trägt, die sich in den staatlichen Unternehmen der Kohleindustrie hinsichtlich der langen Verzögerung der Löhne für die ukrainischen Bergarbeiter entwickelt hat. Wir sind uns sehr wohl bewusst, dass dies die Schuld des Systems ist, das sich in den letzten Jahrzehnten in unserem Staat herausgebildet hat und das eine demütigende Haltung der Regierungsbeamten gegenüber den Bergleuten und der Arbeit der Bergleute selbst bildet.

Die gegenwärtige staatliche Politik tut alles Mögliche und Unmögliche, um den ukrainischen staatlichen Kohlebergbau vollständig zu zerstören, seine Selbstkosten auf Biegen und Brechen zu erhöhen, die einheimische ukrainische Kohle auf dem heimischen Markt durch polnische oder russische zu ersetzen. Wir wissen sehr wohl, in wessen Interesse eine solche Politik betrieben wird. Aber die Bergleute der Ukraine haben noch nicht ihr letztes Wort gesprochen. Bis heute belaufen sich die offiziellen Schulden gegenüber den Arbeitern der staatlichen Kohlebergbauunternehmen auf 1,89 Milliarden Griwna. Eine katastrophale Situation hat sich in den Betrieben entwickelt, in denen die Bergarbeitergewerkschaftsorganisationen VNPS “Zakhist prac³” (“Schutz der Arbeit”) – der Staatsbetrieb “Volyn-Ugol” und der Staatsbetrieb “Selidov-Ugol” – gegründet wurden und zum Schutz der ukrainischen Bergarbeiter arbeiten. Insbesondere die Schulden gegenüber den Bergleuten in Selydov-ugol betragen bereits 301.000.000 UAH und die Schulden für Löhne in Volyn-ugol betragen bereits 92.400.000 UAH. Unsere Bergarbeiter-Gewerkschafter sind seit langem empört über die ineffiziente Verwaltung und Verwendung von Geldern für die Reparatur und Modernisierung von Bergbauanlagen sowie über die Veruntreuung von Geldern in staatlichen Unternehmen. Trotz zahlreicher Versprechungen der Behörden wurde das Institut der “Aufseher” der Bergbauindustrie nicht abgeschafft. Die Gesichter der staatlichen Führungskräfte über die Kohleindustrie ändern sich, und die Arbeit der Bergleute wird von Jahr zu Jahr mehr von ihrem eigenen Staat ignoriert. Auch die nächsten Versprechungen seitens der Staatsbeamten, innerhalb weniger Tage mit den Bergleuten abzurechnen, entpuppten sich als reine Lüge und nur als Wunsch, die Protestaktionen unserer fairen Bergleute um jeden Preis zu stoppen. Die

Bergarbeiterfamilien schränken sich in allem ein. Selbst für eine volle Mahlzeit für die Frauen und Kinder der Bergleute wird kein Geld mehr gespart. Monatelange Lohnverzögerungen zerstören uns physisch, unsere Kraft, unsere Fähigkeit, Kohle abzubauen und unsere Fähigkeit, der volks- und bergbaufeindlichen Politik unserer Regierung zu widerstehen.

UNSERE Forderungen sind einfach und klar für ALLE MENSCHEN GUTEN WILLENS:

  • Sofortige Auszahlung des vollen Lohnrückstandes an die Bergleute;
  • Auf keinen Fall die Bergwerke und Bergbauunternehmen von SE “Selidov-ugol” und SE “Volyn-ugol” zu schließen;
  • endlich die verschiedenen “Aufseher” der Minen rauswerfen;
  • um den totalen Diebstahl des Geldes der Bergleute durch die Beamten und Manager der Minen zu stoppen;
  • Entlassungen von Bergleuten wegen offensichtlicher Lücken im Industriemanagement und in der Personalpolitik des zuständigen Ministeriums zu verhindern;
  • die Abschaltung von Bergbaubetrieben von der Stromversorgung zu verhindern;
  • Bereitstellung staatlicher Mittel für die Entwicklung staatlicher Kohleunternehmen in Donbas und Volyn;
  • Gewährleistung der direkten gewerkschaftlichen Kontrolle über die staatlichen Gelder, die der Bergbauindustrie der Ukraine zugewiesen werden;
  • Keine einzige personelle oder finanzielle Entscheidung in der Bergbauindustrie ohne Zustimmung aller Bergarbeitergewerkschaften!

17.12.2020

Vorsitzender des Gewerkschaftsausschusses der Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” bei SE “SelidovUgol” Roschkow Stanislaw Iwanowitsch.

Vorsitzender der primären Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” in der separaten Unterabteilung “Buzhanskaya Mine” des Staatsbetriebs “Volyn-Ugol Smarsh Viktor Alekseevich.

Vorsitzender der UNPS “Arbeitsschutz” Vernik Oleg Igorevich

Ucrania: ¡Paguen inmediatamente las deudas salariales a los mineros o váyanse!

La Carta Abierta del Sindicato Independiente Ucraniano «Protección del Trabajo» al Presidente de Ucrania Volodymir Zelensky, Ministro Interino de Energía de Ucrania Yuri Boyko, a los medios de comunicación y a todos los ciudadanos no indiferentes sobre la situación relacionada con la catastrófica deuda del Estado ante los mineros ucranianos que trabajan en las empresas públicas.

Estimados Señores,

Por el momento, no tenemos la intención de averiguar quién es el culpable de la situación que ha surgido en las empresas públicas de la industria del carbón con respecto a un prolongado atraso en el pago de los salarios de los mineros ucranianos. Somos plenamente conscientes de que la culpa de esto recae sobre el sistema que se ha formado en nuestro país durante las últimas décadas, lo cual resulta en una humillante actitud de los funcionarios hacia los mineros y hacia su trabajo. La política actual del gobierno hace todo lo posible y lo imposible para destruir por completo la extracción de carbón por el Estado ucraniano, aumentar como sea su coste, reemplazar en el mercado interno el carbón doméstico ucraniano con el polaco o ruso. Sabemos muy bien en beneficio de quiénes se implementa esta política. Pero los mineros de Ucrania aún no han dicho su última palabra.

Hasta la fecha, la deuda oficial ante los empleados de las empresas de carbón de propiedad del Estado ha alcanzado 1,89 mil millones de grivnias. Una situación catastrófica se observa también en aquellas empresas donde se han formado y operan para proteger a los mineros ucranianos las organizaciones sindicales de los mineros como la VNPS «Protección del Trabajo», la Empresa Pública «Volynvuhilla» y la Empresa Pública «Selidivvuhilla». En particular, la deuda ante los mineros de la EP «Selidivvuhilla» ya alcanza 301 millones de grivnias, los atrasos salariales en la EP «Volynvuhilla» ya son de 92.400.000 grivnias.

Los mineros de nuestro sindicato ya desde hace mucho han estado indignados por la gestión y el uso ineficaces de los fondos para la reparación y modernización de los equipos mineros, así como por el robo de los fondos de las empresas públicas. A pesar de las numerosas promesas de las autoridades, la institución de los «supervisores» de la industria minera nunca fue liquidada. Cambian las caras de los jefes públicos de la industria del carbón, mientras que el trabajo de los mineros se hace cada año más ignorado por el propio Estado. Aun las recientes promesas de parte de los funcionarios del gobierno de ajustar cuentas con los mineros dentro de unos días han resultado ser nada más que una mentira motivada por el deseo de detener nuestras acciones justas de protestas de los mineros a todo costo.

Las familias de los mineros se limitan en todo. Ni siquiera hay dinero para una comida digna para las esposas e hijos de los mineros. Muchos meses de atrasos en el pago de los salarios nos destruyen físicamente a nosotros, destruyen nuestras fuerzas, nuestra capacidad para la producción del carbón y nuestra capacidad para resistir la política antipopular y antiminera de nuestro gobierno.

NUESTRAS REIVINDICACIONES son simples y comprensibles A TODAS PERSONAS DE BUENA VOLUNTAD:

– Pagar inmediatamente todos los salarios atrasados a los mineros.

– No cerrar en ningún caso las minas y las empresas mineras de carbón de la EE «Selidivvuhilla» y EE «Volynvuhilla».

– Tirar de una vez a todo tipo de «supervisores» fuera de las minas.

– Acabar con el robo incontrolado del dinero de los mineros por parte de los funcionarios y administradores.

– Prevenir los despidos de los mineros debido a los obvios defectos en la gestión de la industria y en la política de cuadros del Ministerio correspondiente.

– Prevenir la desconexión de las empresas mineras del suministro eléctrico.

– Proporcionar la financiación por parte del gobierno para el desarrollo de las empresas públicas de carbón en las regiones de Donbass y Volyn.

– Asegurar el control directo por parte de los sindicatos mineros sobre los fondos públicos destinados para la industria del carbón de Ucrania.

– ¡Ninguna resolución relacionada con cuadros o finanzas en la industria minera sin aprobación de todos los sindicatos mineros!

17/12/2020

Presidente del Comité Sindical de la Organización Sindical «Protección del Trabajo» en la «Selidivvuhilla»

Stanislav I. Rozhkov

Presidente de la Organización Sindical de Base del Sindicato Independiente Ucraniano «Protección del Trabajo» en la subdivisión autónoma de la Mina «Buzhanska» de la empresa pública «Volynvuhilla»

Viktor A. Smarsh

Presidente del Sindicato Independiente Ucraniano «Protección del Trabajo»

Oleg I. Vernik

Або негайно віддайте борги по зарплаті шахтарям або уходьте!!!

Відкрите звернення ВНПС “Захист праці” (17.12.2020)

до Президента України Володимира Зеленського,

т.в.о Міністра енергетики України Юрія Бойко,

засобів масової інформації та усіх небайдужих громадян із приводу ситуації, що склалася із катастрофічною заборгованістю держави перед українськими шахтарями державних підприємств.

Шановні добродії,

Ми на маємо наміру зараз з’ясовувати, хто саме винний в ситуації, яка склалася на державних підприємствах вугільної галузі з приводу довготривалої затримки заробітної платні українським шахтарям. Ми прекрасно розуміємо, що винна в цьому сама система останніх десятиліть нашої державності, яка формує принизливе ставлення з боку державних чиновників до шахтарів та до самої шахтарської праці. Існуюча державна політика робить усе можливе та неможливе, щоб остаточно знищити українське державне вугледобування, збільшити якомога усіма правдами та неправдами його собівартість, замістити на внутрішньому ринку вітчизняне українське вугілля польським або російським. В чиїх інтересах проводиться така політика нам прекрасно відомо. Але ж й шахтарі України не сказали ще свого останнього слова.

На сьогоднішній день офіційний борг перед працівниками вугільних підприємств державної форми власності складає 1,89 мільярдів гривень. Катастрофічна ситуація склалася й на тих підприємствах, де сформовані та працюють на захист українських шахтарів шахтарські профспілкові організації ВНПС «Захист праці» – ДП «Волиньвугілля» та ДП «Селидіввугілля». Зокрема, борг перед гірняками ДП «Селидіввугілля» складає вже 301 мільйон гривень, заборгованість по заробітній платі у ДП «Волиньвугілля» становить вже 92,4 мільйонів гривень. Наші гірняки-профспілковці вже багато часу обурюються неефективним управлінням та використанням коштів на ремонт та модернізацію гірничого обладнання, а також розкраданням коштів на державних підприємствах. Незважаючи на чисельні обіцянки влади, інститут «смотрящих» над шахтарською галуззю так і не був ліквідований. Змінюються обличчя державних керманичів над вугільною галуззю, а шахтарська праця стає з кожним роком все більш і більш ігнорованою власною державою. Навіть і чергові обіцянки з боку державних чиновників розрахуватися з шахтарями протягом декількох днів виявилися лише брехнею та лише бажанням зупинити у будь-яку ціну наші справедливі акції шахтарського протесту.

Шахтарські сім’ї обмежують себе в усьому. Навіть на повноцінну їжу шахтарських дружин та дітей вже не залишилось заощаджених грошей. Багатомісячні затримки заробітної платні фізично знищують нас, наші сили, нашу здатність до видобування вугілля та нашу здатність чинити опір антинародній та антишахтарській політиці нашої влади.

НАШІ ВИМОГИ ПРОСТІ ТА ЗРОЗУМІЛІ УСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ:

  • негайно виплатити шахтарям в повному обсязі заборговану заробітну плату;
  • ні в якому разі не закривати шахти та вуглевидобувні підприємства ДП «Селидіввугілля» та ДП «Волиньвугілля»;  
  • нарешті викинути геть різноманітних «смотрящих» за шахтами;
  • зупинити тотальну крадіжку чиновниками та керманичами шахт шахтарських грошей;
  • не допустити скорочень шахтарів через очевидні прогалини в керівництві галуззю та кадровій політиці профільного Міністерства;
  • не допускати відключення шахтарських підприємств від електропостачання;
  • передбачити державне фінансування на розвиток державних вугільних підприємств Донбасу та Волині;
  • забезпечити безпосередній шахтарський профспілковий контроль за державними грошима, що виділяються шахтарській галузі України;
  • жодного кадрового чи фінансового рішення в шахтарській галузі без погодження з усіма шахтарськими профспілками!

17.12.2020 р.

Голова Профспілкового Комітету Профспілкової організації «Захист праці» на ДП «Селидіввугілля»Рожков Станіслав Іванович

Голова Первинної Профспілкової Організації  ВНПС «Захист праці» на Відокремленому підрозділі «Шахта “Бужанська» ДП «Волиньвугілля» – Смарш Віктор Олексійович

Голова ВНПС «Захист праці»Верник Олег Ігорович