“Чернівецьке тролейбусне управління”: зупинимо разом прихватизацію комунального майна та масове скорочення працівників!

Юліан Василю

Скандальні події навколо можливої приватизації комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” набирають своїх обертів. Після того як чернівецьким робітникам-тролейбусникам з недогляду адміністрації випадково показали новий зразок “пояснень” з вказівкою на вже омріяну новими керманичами абревіатуру “ПАТ” (Публічне Акціонерне Товариство) – серед трудового колективу тролейбусників вибухнув справжній скандал.

Не пройшло і 4 місяців з того часу, як склав присягу новообраний міський голова Чернівців Роман Клічук. Але ж логіка будь-якої нової міської влади в Україні, як бачимо, залишається незмінною. У найкоротший час приватизувати під себе усі рентабельні комунальні підприємства через штучне введення їх в стан заборгованості та максимальне зменшення складу трудового колективу. Призначення новим міським головою Чернівців на посаду керівника комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” свого близького товариша – колишнього першого заступника керівника УМВС України в Чернівецькій області, тобто людину, що є вельми далекою від міської транспортної галузі – Петра Продана – вочевидь, має своїм задумом прикриття можливої майбутньої афери з приватизацією поки ще комунального міського тролейбусного управління через зв`язки останнього в правоохоронних органах.

Петро Продан

А тим часом нове керівництво КП “Чернівецьке тролейбусне управління” на чолі із паном Проданом вже почало реалізовувати свій план по різкому скороченню працівників. За майже 2 місяці зі дня свого призначення нове керівництво комунального підприємство не придбало жодної(!) запчастини для тролейбусів, скасувало доплати слюсарям управління, почало тиск на низку членів трудового колективу. З кінця лютого йдуть відчайдуші спроби через конференцію трудового колективу примусити працівників написати власні заяви про наче “добровільну” відмову від доплат за суміщення професій. Ніщивний тиск та залякування тролейбусників поки не дають свого ефекту, але ж вони посилюються кожного дня. В найближчих планах адміністрації – зміни в діючому колективному договорі з метою викинути звідти доплату ветеранам підприємства, викинути допомогу підприємства на поховання діючих та колишніх працівників, викинути можливість надання одноразової материіальної допомоги працівникам підприємства, а також викинути можливість надання безпроцентної позики працівникам підприємства, що потребують допомоги.

Звісно, що все виправдовується “складним фінансовим станом комунального підприємства”. Натомість, адміністрація КП з легкістю находить 49 тисяч гривень комунального підприємства на залучення юридичної компанії “Адвокатське Об`єднання “Вектор права”. Для чого? Наче ж є штатні юристи комунального підприємства. На офіційному веб-сайті комунальних закупок все прояснюється – для “підготовки проектів документацій для оформлення звільнення співробітників Замовника”. Тобто юристи приватної юридичної компанії за гроші комунального підприємства будуть пану Продану готувати документи на звільнення працівників комунального підприємства. Вже ніхто і нічого не приховує. Чи у когось після цього залишаються ілюзії щодо майбутньої приватизації комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” та масового скорочення чернівецьких тролейбусників та підсобного персоналу депо?

https://zakupki.prom.ua/gov/contracts/45952907f4064cec9571456e623321cd

Щойно адміністрація Продана почала поголовно знайомити працівників-тролейбусників під підписи зі своїм Наказом №147 “Про скорочення штату працівників” від 06.04.2021 року. Згідно цього наказу усі працівники КП “Чернівецьке тролейбусне управління” за 2 місяці опиняться звільненими, а ось чи візьмуть їх в нове, вже не комунальне, а прихватизоване ПАТ – нікому на разі не відомо.

наказ №147 про масове скорочення тролейбусників

Чи можемо ми, пересічні чернівецькі тролейбусники, слюсарі та інші підсобні працівники тролейбусного депо якось запобігти цим хижацьким планам нової влади? Можемо! Саме для цього і існують профспілки та їх міжнародна профспілкова солідарність. Обидві профспілки, що існують на колективному підприємстві “Чернівецьке тролейбусне управління” мають разом суворо боронити трудові права працівників від знахабнілих планів чергових “прихватизаторів” та “оптимізаторів чисельності працівників”. Всеукраїнська незалежна профспілка “Захист праці” ніколи не зраджувала пересічних працівників, своїх свідомих профспілкових побратимів та сестер. Не зрадить і цього разу! Як заповідав нам великий Кобзар – “Борітеся – поборете!”

Юліан Василю – водій тролейбуса, член Профспілкового Комітету Первинної Профспілкової ОрганізаціїЇ ВНПС “ЗАХИСТ ПРАЦІ” на КП “Чернівецьке тролейбусне управління”

Поверніть нашим дітям музичну школу!

Відкрите звернення

до Президента України Володимира Зеленського,

Міністра освіти та науки України Сергія Шкарлета

Поверніть нашим дітям музичну школу!

Шановні добродії.

31 грудня 2020 року педагоги Лиманської районної дитячої музичної школи в селищі Доброслав (Одеська область) отримали чудовий новорічний подарунок – їх школа була закрита, а весь трудовий колектив був звільнений з роботи «за скороченням». Звільнений у порушення усіх норм трудового та профспілкового законодавства. Трудові книжки віддали, школу опечатали, всі класи закрили. Музичне навчання сотень дітей зупинено посеред навчального року.

Ця ситуація викликана тим, що Лиманський район Одеської області був ліквідований, а усе його майно має бути передано об’єднаним територіальним громадам. У той же час Доброславська територіальна громада не хоче брати на свій баланс славетну музичну школу, яка має в своїй історії вже близько 60 років відданого служіння українському народові та його музичному вихованню. Нам кажуть, що ми лише тягар на бюджеті громади. Ця тяганина продовжується і тому ми вимушені до вас безпосередньо звернутися. Ми просимо Вас негайно втрутитися в ситуацію і врятувати діяльність нашої музичної школи та її трудового колективу.

Ми прекрасно розуміли, що Ваша адміністративна реформа була спрямована на оптимізацію розходів державного та місцевих бюджетів. Але ж ми щиро припускали, що основний тягар цієї «оптимізації» буде покладений на розбухлий апарат місцевого чиновництва, а не на пересічних трудівників шкіл та закладів соціальної інфраструктури. Але ж вийшло з цією «реформою» як завжди відбувається у нас в державі в останні роки. Основний її тягар покладається на плечі простого трудящого люду. У той же час, ми впевнені, що навіть в цій скрутній ситуації Вам буде достатньо проявити політичну волю щоб втрутитися в ситуацію та зупинити ці руйнівні процеси. Ми, безумовно, знаємо, що в такій ситуації опинилася не тільки наша музична школа, а й багато інших шкіл і закладів соціальної сфери України. Але ж починати з чогось треба. Наше мовчання і бездіяльність лише прискорить остаточне руйнування освіти та медицини в Україні. З надією на Вашу добру волю

15.01.2021.

Світлана РОМАНЕНКО, Голова Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Людмила МАКОВІЙЧУК, Член Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ВНПС “Захист праці” в Лиманській дитячій музичній школі.

Олег ВЕРНИК, Голова ВНПС «Захист праці»

Ukraine: Ein offener Appell der allukrainischen unabhängigen Gewerkschaft “Arbeitsschutz” an den Präsidenten der Ukraine Wolodymyr Zelensky

Entweder Sie zahlen die Lohnrückstände der Bergleute sofort zurück oder Sie gehen!!!
Wir haben nicht die Absicht, jetzt genau herauszufinden, wer die Schuld an der Situation trägt, die sich in den staatlichen Unternehmen der Kohleindustrie hinsichtlich der langen Verzögerung der Löhne für die ukrainischen Bergarbeiter entwickelt hat. Wir sind uns sehr wohl bewusst, dass dies die Schuld des Systems ist, das sich in den letzten Jahrzehnten in unserem Staat herausgebildet hat und das eine demütigende Haltung der Regierungsbeamten gegenüber den Bergleuten und der Arbeit der Bergleute selbst bildet.

Die gegenwärtige staatliche Politik tut alles Mögliche und Unmögliche, um den ukrainischen staatlichen Kohlebergbau vollständig zu zerstören, seine Selbstkosten auf Biegen und Brechen zu erhöhen, die einheimische ukrainische Kohle auf dem heimischen Markt durch polnische oder russische zu ersetzen. Wir wissen sehr wohl, in wessen Interesse eine solche Politik betrieben wird. Aber die Bergleute der Ukraine haben noch nicht ihr letztes Wort gesprochen. Bis heute belaufen sich die offiziellen Schulden gegenüber den Arbeitern der staatlichen Kohlebergbauunternehmen auf 1,89 Milliarden Griwna. Eine katastrophale Situation hat sich in den Betrieben entwickelt, in denen die Bergarbeitergewerkschaftsorganisationen VNPS “Zakhist prac³” (“Schutz der Arbeit”) – der Staatsbetrieb “Volyn-Ugol” und der Staatsbetrieb “Selidov-Ugol” – gegründet wurden und zum Schutz der ukrainischen Bergarbeiter arbeiten. Insbesondere die Schulden gegenüber den Bergleuten in Selydov-ugol betragen bereits 301.000.000 UAH und die Schulden für Löhne in Volyn-ugol betragen bereits 92.400.000 UAH. Unsere Bergarbeiter-Gewerkschafter sind seit langem empört über die ineffiziente Verwaltung und Verwendung von Geldern für die Reparatur und Modernisierung von Bergbauanlagen sowie über die Veruntreuung von Geldern in staatlichen Unternehmen. Trotz zahlreicher Versprechungen der Behörden wurde das Institut der “Aufseher” der Bergbauindustrie nicht abgeschafft. Die Gesichter der staatlichen Führungskräfte über die Kohleindustrie ändern sich, und die Arbeit der Bergleute wird von Jahr zu Jahr mehr von ihrem eigenen Staat ignoriert. Auch die nächsten Versprechungen seitens der Staatsbeamten, innerhalb weniger Tage mit den Bergleuten abzurechnen, entpuppten sich als reine Lüge und nur als Wunsch, die Protestaktionen unserer fairen Bergleute um jeden Preis zu stoppen. Die

Bergarbeiterfamilien schränken sich in allem ein. Selbst für eine volle Mahlzeit für die Frauen und Kinder der Bergleute wird kein Geld mehr gespart. Monatelange Lohnverzögerungen zerstören uns physisch, unsere Kraft, unsere Fähigkeit, Kohle abzubauen und unsere Fähigkeit, der volks- und bergbaufeindlichen Politik unserer Regierung zu widerstehen.

UNSERE Forderungen sind einfach und klar für ALLE MENSCHEN GUTEN WILLENS:

  • Sofortige Auszahlung des vollen Lohnrückstandes an die Bergleute;
  • Auf keinen Fall die Bergwerke und Bergbauunternehmen von SE “Selidov-ugol” und SE “Volyn-ugol” zu schließen;
  • endlich die verschiedenen “Aufseher” der Minen rauswerfen;
  • um den totalen Diebstahl des Geldes der Bergleute durch die Beamten und Manager der Minen zu stoppen;
  • Entlassungen von Bergleuten wegen offensichtlicher Lücken im Industriemanagement und in der Personalpolitik des zuständigen Ministeriums zu verhindern;
  • die Abschaltung von Bergbaubetrieben von der Stromversorgung zu verhindern;
  • Bereitstellung staatlicher Mittel für die Entwicklung staatlicher Kohleunternehmen in Donbas und Volyn;
  • Gewährleistung der direkten gewerkschaftlichen Kontrolle über die staatlichen Gelder, die der Bergbauindustrie der Ukraine zugewiesen werden;
  • Keine einzige personelle oder finanzielle Entscheidung in der Bergbauindustrie ohne Zustimmung aller Bergarbeitergewerkschaften!

17.12.2020

Vorsitzender des Gewerkschaftsausschusses der Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” bei SE “SelidovUgol” Roschkow Stanislaw Iwanowitsch.

Vorsitzender der primären Gewerkschaftsorganisation “Arbeitsschutz” in der separaten Unterabteilung “Buzhanskaya Mine” des Staatsbetriebs “Volyn-Ugol Smarsh Viktor Alekseevich.

Vorsitzender der UNPS “Arbeitsschutz” Vernik Oleg Igorevich

Або негайно віддайте борги по зарплаті шахтарям або уходьте!!!

Відкрите звернення ВНПС “Захист праці” (17.12.2020)

до Президента України Володимира Зеленського,

т.в.о Міністра енергетики України Юрія Бойко,

засобів масової інформації та усіх небайдужих громадян із приводу ситуації, що склалася із катастрофічною заборгованістю держави перед українськими шахтарями державних підприємств.

Шановні добродії,

Ми на маємо наміру зараз з’ясовувати, хто саме винний в ситуації, яка склалася на державних підприємствах вугільної галузі з приводу довготривалої затримки заробітної платні українським шахтарям. Ми прекрасно розуміємо, що винна в цьому сама система останніх десятиліть нашої державності, яка формує принизливе ставлення з боку державних чиновників до шахтарів та до самої шахтарської праці. Існуюча державна політика робить усе можливе та неможливе, щоб остаточно знищити українське державне вугледобування, збільшити якомога усіма правдами та неправдами його собівартість, замістити на внутрішньому ринку вітчизняне українське вугілля польським або російським. В чиїх інтересах проводиться така політика нам прекрасно відомо. Але ж й шахтарі України не сказали ще свого останнього слова.

На сьогоднішній день офіційний борг перед працівниками вугільних підприємств державної форми власності складає 1,89 мільярдів гривень. Катастрофічна ситуація склалася й на тих підприємствах, де сформовані та працюють на захист українських шахтарів шахтарські профспілкові організації ВНПС «Захист праці» – ДП «Волиньвугілля» та ДП «Селидіввугілля». Зокрема, борг перед гірняками ДП «Селидіввугілля» складає вже 301 мільйон гривень, заборгованість по заробітній платі у ДП «Волиньвугілля» становить вже 92,4 мільйонів гривень. Наші гірняки-профспілковці вже багато часу обурюються неефективним управлінням та використанням коштів на ремонт та модернізацію гірничого обладнання, а також розкраданням коштів на державних підприємствах. Незважаючи на чисельні обіцянки влади, інститут «смотрящих» над шахтарською галуззю так і не був ліквідований. Змінюються обличчя державних керманичів над вугільною галуззю, а шахтарська праця стає з кожним роком все більш і більш ігнорованою власною державою. Навіть і чергові обіцянки з боку державних чиновників розрахуватися з шахтарями протягом декількох днів виявилися лише брехнею та лише бажанням зупинити у будь-яку ціну наші справедливі акції шахтарського протесту.

Шахтарські сім’ї обмежують себе в усьому. Навіть на повноцінну їжу шахтарських дружин та дітей вже не залишилось заощаджених грошей. Багатомісячні затримки заробітної платні фізично знищують нас, наші сили, нашу здатність до видобування вугілля та нашу здатність чинити опір антинародній та антишахтарській політиці нашої влади.

НАШІ ВИМОГИ ПРОСТІ ТА ЗРОЗУМІЛІ УСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ:

  • негайно виплатити шахтарям в повному обсязі заборговану заробітну плату;
  • ні в якому разі не закривати шахти та вуглевидобувні підприємства ДП «Селидіввугілля» та ДП «Волиньвугілля»;  
  • нарешті викинути геть різноманітних «смотрящих» за шахтами;
  • зупинити тотальну крадіжку чиновниками та керманичами шахт шахтарських грошей;
  • не допустити скорочень шахтарів через очевидні прогалини в керівництві галуззю та кадровій політиці профільного Міністерства;
  • не допускати відключення шахтарських підприємств від електропостачання;
  • передбачити державне фінансування на розвиток державних вугільних підприємств Донбасу та Волині;
  • забезпечити безпосередній шахтарський профспілковий контроль за державними грошима, що виділяються шахтарській галузі України;
  • жодного кадрового чи фінансового рішення в шахтарській галузі без погодження з усіма шахтарськими профспілками!

17.12.2020 р.

Голова Профспілкового Комітету Профспілкової організації «Захист праці» на ДП «Селидіввугілля»Рожков Станіслав Іванович

Голова Первинної Профспілкової Організації  ВНПС «Захист праці» на Відокремленому підрозділі «Шахта “Бужанська» ДП «Волиньвугілля» – Смарш Віктор Олексійович

Голова ВНПС «Захист праці»Верник Олег Ігорович

Марокканские шахтеры шлют свою рабочую солидарность украинским горнякам!

Данное заявление о солидарности с борьбой и забастовками украинских горняков было получено офисом Международной шахтерской координации от шахтеров Марокко. Крепим международную шахтерскую солидарность!!!

Уважаемые товарищи,

я получил вашу информацию о забастовках и демонстрациях. Условия, в которых вы живете, такие же, как и многих других шахтеров. Закрытие шахт осуществляется одинаково во всем мире. Любой кризис начинается с невыплаты зарплаты рабочим, чтобы шахтеры столкнулись с бедностью, чтобы они не могли сопротивляться давлению начальства и ослабели перед лицами, принимающими решения. И, как и во всех шахтерских городах, все их население привязано к заработной плате рабочих-шахтеров, которая обращается и создает косвенные рабочие места, а кризис неплатежей шахтерам отражается на всех жителей этих городов.

Дорогие товарищи,  мы пережили такой же опыт в Марокко в угледобывающем городе Джерада – крупнейшей угольной шахте в Марокко. Мы знаем об этих условиях, мы учитываем социальные последствия политики закрытия шахт, социально-экономические издержки очень велики, и, в конце концов, именно шахтеры становятся жертвами. Поэтому союз народных и рабочих сил вызван ростом кризиса и гарантирует защиту интересов  и всех жителей, и рабочего класса.

Мы, как горняки из Марокко, выражаем нашу поддержку и солидарность всем профсоюзным и народным действиям в защиту ваших прав на стабильную работу в условиях, которых шахтер заслуживает, жертвуя не только ради своего времени, но и ради своего здоровья.

Доброго вам дня, дорогие товарищи, и желаю вам удачи в победе и борьбе против империалистических капиталистических транснациональных корпораций, которые эксплуатируют человека и природу и подвергают опасности жизнь на земле.

Наши самые горячие приветствия

Фатхи / Марокко

Международная шахтерская координация призывает к проведению Международного дня борьбы за окружающую среду 2020 года

Шахтеры вместе против уничтожения наших средств к существованию путем разрушения природной среды и за будущее молодежи!

В этой ситуации, когда мировой экономический и финансовый кризис усугубляется пандемией короны, мы, шахтеры, несем особую ответственность за то, чтобы выйти на улицы, чтобы сохранить естественные основы человеческой жизни и будущее молодежи. Международные монополии, включая горнодобывающие компании и международный финансовый капитал, хотят переложить бремя этого мирового экономического и финансового кризиса на плечи масс, чтобы по возможности извлечь из него выгоду. Это приводит к массовому уничтожению нашей окружающей среды, безудержной эксплуатации природных ресурсов и массовому росту эксплуатации шахтеров и их семей.

Борьба шахтеров за адекватные условия жизни должна идти рука об руку с борьбой за защиту их средств к существованию. Мы выступаем против любых спекуляций на рабочих местах, направленных против сохранения наших средств к существованию и связанного с этим раскола. Нам необходимо и то, и другое, чтобы выжить”. (Извлечение из программы борьбы Международной координации шахтеров).

25 сентября 2020 года, несмотря на КОВИД 19, миллионы людей по всему миру приняли участие в глобальном “Дне климатической забастовки”, и молодежь, в частности, находится в авангарде. Элла, 15 лет из Вуллонгонга/Австралия, сообщает: “25 сентября я стою здесь с моим дядей, который уже 20 лет работает в горнодобывающей промышленности и в сфере ископаемого топлива. Он заслуживает работать в отрасли, которая не ставит под угрозу будущее его семьи. Я знаю, что инвестиции в такие отрасли, как газ, помогут ему в долгосрочной перспективе”…Мы … договорились, что мы не сможем оправиться от кризиса Ковида 19 и справиться с изменением климата, не обеспечив при этом рабочих мест – и что рабочие места в сфере возобновляемых источников энергии находятся в самом центре движения вперед”.

За последние несколько месяцев, прошедших после вспышки пандемии короны, рабочее, экологическое и молодежное движение продемонстрировало, что акции протеста могут проводиться эффективно при соблюдении требований охраны здоровья. Например, движение “Черные жизни имеют значение” в США, первомайская демонстрация рабочих во всем мире.

И последнее, но не менее важное: шахтеры Колумбии, Украины, Польши, Беларуси, Конго, Германии и многих других стран ведут решительную борьбу против экстремальных условий труда, закрытия шахт, за рабочие места, за политические и профсоюзные права, за защиту окружающей среды.

Мы выступаем против любого раскола, будь то со стороны антикоммунистов, антиреволюционеров или сил, подрывающих единство трудящихся во всем мире. Организуйтесь в Международном координационном комитете горняков! Ибо только вместе мы сможем быть сильными и построить превосходящую силу против международных монополий и их правительств.

Поэтому мы призываем горняков всего мира, принять участие в демонстрациях, акциях, организовать деятельность компаний и профсоюзов в рамках активного сопротивления надвигающейся экологической катастрофе и разрушения наших средств к существованию. Ура международной солидарности!

Андреас Тадысяк
Главный координатор по международной координации деятельности шахтеров

Профсоюзы Дании обратились к Президенту Зеленскому с требованием не допустить принятия законопроекта №2681, уничтожающего профсоюзные права в Украине.

Володимиру Зеленському,

Президенту Украины

Офіс президента України

вул. Банкова, 11

Київ, 01220,

Украинa   

Заказнoe письмо

Копия/ e-mail: letter@apu.gov.ua

ПосольcтвоУкраинывДании

ул. Толбодгаде 37 А, 1.

1253 Копенгаген К.

По поводу нарушения международных стандартов условий труда в законопроектe   № 2681 «О профсоюзах»

Уважаемый президент Володимир Зеленський.

Мы обращаемся от Картеля строительных профсоюзов (BAT) и Объединения Строительных рабочих Копенгагена (Byggefagenes Samvirke), чтобы выразить нашу озабоченность и протест против посягательств на права рабочих и профсоюзов в Украине.

Законопроект № 2681 и другие законопроекты о труде Украины нарушают международные стандарты условий труда.

Это, в частности, касается:

# Формирования нового органа контроля профсоюзов с широкими и неконтролируемыми полномочиями по контролю за деятельностью профсоюзов.

Ограничения прав на объединение путем произвольного сокращения числа профсоюзов на рабочем месте.

Установления минимального количества членов, которое должно быть в профсоюзе. Тем самым подрывается право работников вступать в профсоюзы, особенно на малых и средних предприятиях.

Отказa сотрудникам управленческих структур в праве создавать профсоюз или вступать в него.

Ограничения права профсоюзов контролировать сбор взносов.

Предоставления правительству право конфисковать собственность профсоюзов и тем самым подорвать независимость и автономию профсоюзов.

Кроме того, мы глубоко обеспокоены тем, что украинским профсоюзам не предоставили возможность реального участия в разработке законопроекта № 2681.

Подчеркиваем, что Правительство Украины обязано перед Международной Oрганизацией Tруда (МОТ) соблюдать международные стандарты условий труда.

Мы советуем Вашему офису и руководству украинского парламента приостановить работу над этим законодательством и немедленно обратиться за консультацией и поддержкой технических экспертов МОТ, а также начать конструктивные переговоры с украинскими профсоюзами.

Если законопроект № 2681 будет принят без участия украинских профсоюзов и вопреки международным стандартам условий труда и Конституции Украины, это подорвет международную репутацию Украины.

Надеемся на Ваше сотрудничество.

Примите наилучшие пожелания.

Гунде Одгор

Начальник секретариата

Картеля строительных профсоюзов (BAT)

Хенрик Юул Расмуссен

Председатель

Обьединения Строительных рабочих Копенгагене (ByggefagenesSamvirke)

По поручению следующих профсоюзов:

Профсоюза жестянщиков (Rør- og Blikkenslagernes Fagforening)

Председатель: Хенрик Дж. Расмуссен

3F Профсоюз работников строительства и окружающей среды

Председатель: Клаус Вестергрeн

3F г. Хойе Тоструп (Høje Taastrup)

Председатель: Сорен Грён

3F г. Каструп

Председатель: Хенрик Бaй-Клауcен

3F района Mølleåen

Председатель: Майкл Овесен

3F Северо-Западного района Большого Копенгагена

Председатель: Eспер Холм

3F района Вестaйнен

Председатель: Томас Овергoр

Датский электроэнергетический профсоюз, г. Копенгаген

Председатель: Ларс Бэк

Профсоюз работников торговли, Ай-ти и СМИ, г. Копенгаген

Председатель: Питер Жак Енсен

Профсоюз маляров, Большой Копенгаген

Председатель: Джими Педерсен

Профсоюз Металлистов, г. Копенгаген

Председатель: Хенрик Стиллинг

Профсоюз монтажников строительных лесов от 1920 г.

Председатель: Даг Вильгельмсен

Oleg Vernik: Lo sciopero dei minatori di Krivoy Rog

Dichiarazione di Oleg Vernik, presidente del membro del PI Zakhyst Pratsi, sugli scioperi dei minatori in corso in Ucraina.

Mentre vengono scritte queste parole, 22 coraggiosi minatori della miniera di Oktyabrskaya a Krivoy Rog rimangono in sciopero sottoterra.

Centinaia dei loro compagni – comprese le donne – di varie miniere sono risaliti in superficie. Le loro richieste sono state soddisfatte solo in parte, ma rimangono impegnate nella loro lotta. Ci attendono nuove, disperate battaglie contro il capitale e per una vita dignitosa per i lavoratori ucraini. Per la prima volta nella storia del nostro paese, siamo testimoni di lotte di lavoro e di solidarietà di questa portata.

Il 3 settembre 2020 i minatori dello Stabilimento Minerario di Ferro Krivoy Rog (KZhRK), gestito congiuntamente dagli oligarchi in conflitto Rinat Akhmetov e Igor Kolomoisky, non sono risaliti in superficie. I lavoratori chiedevano un miglioramento delle condizioni di lavoro e un aumento dei salari che la direzione ha deciso di tagliare mesi prima dell’inizio delle proteste. Dall’8 settembre le miniere “Oktyabrskaya”, “Rodina”, “Ternovskaya” (ex “Miniera Lenin”) e “Gvardeyskaya” sono in sciopero. Per tutto il mese di settembre, 393 minatori sono rimasti sottoterra per protesta. Molte di loro erano donne.

Questo sciopero dei minatori è unico nella storia dell’Ucraina moderna. È uno dei primi a riunire le lotte dei minatori e dei lavoratori di altre industrie. In particolare, i lavoratori delle ferrovie del deposito delle locomotive di Krivoy Rog hanno sostenuto la lotta dei minatori con il loro “sciopero bianco”. Gli attivisti del sindacato indipendente dei lavoratori delle ferrovie hanno individuato problemi tecnici in decine di locomotive e si sono rifiutati di lavorarci. Il 27 e 28 settembre, circa 10 locomotive non hanno mai lasciato il deposito delle locomotive di Krivoy Rog – una potente dimostrazione di solidarietà con i minatori in sciopero del KZhRK. Lavoratori delle ferrovie hanno partecipato ad azioni di solidarietà in luoghi anche lontani da Krivoy Rog, tra cui Nikopol e Nizhnedniprovskiy Uzel.

La protesta dei minatori di Krivoy Rog si è scatenata a causa dei cambiamenti nella struttura salariale degli impiegati. Una volta il salario dei minatori veniva pagato all’ora, tenendo conto di tutto il tempo speso sottoterra. Recentemente, i salari sono stati legati alla produzione, e gli stipendi sono calati drasticamente: le attrezzature antiquate delle miniere si guastano regolarmente, e gli operai non sono più pagati per ripararle. Ma anche le condizioni generali di lavoro hanno giocato un ruolo importante. I minatori affermano che le attrezzature delle miniere sono in uso da oltre 30 anni, con notevoli impatti negativi sulla salute e sull’ambiente di lavoro. Secondo i difensori dei diritti umani, un lavoratore è morto in una miniera di KZhRK nell’aprile 2020. Un tribunale ha ammesso in seguito che il decesso è stato causato dalle cattive condizioni tecniche delle attrezzature. Infine, il rischio di perdere il diritto alla pensione ha dato ulteriore impulso agli scioperi. Secondo i minatori, più di quattromila lavoratori non avranno diritto a una pensione preferenziale. E la riforma delle pensioni dell’Ucraina, adottata diversi anni fa, ha colpito in modo particolarmente duro le minatrici. Invece di un possibile pensionamento a 45 anni, dovranno lavorare per almeno altri cinque anni in più.

Molti dei principali media ucraini hanno prestato particolare attenzione alla richiesta degli scioperanti di sostituire i vertici dello Stabilimento Minerario di Ferro Krivoy Rog. Ho già scritto che la KZhRK è di proprietà congiunta di due oligarchi ucraini concorrenti – Kolomoiskiy e Akhmetov – che hanno quote uguali nel business. Kolomoysky ha formalmente trasferito la sua quota ad un altro oligarca, Yaroslavsky, ma gli esperti ritengono che la gestione di KZhRK sia ancora assegnatada Kolomoysky. Molti hanno ipotizzato, speculando sulla richiesta di sostituire i vertici della miniera, che gli scioperi siano parte di un complotto di Akhmetov per ottenere il controllo totale dello Stabilimento Minerario di Ferro Krivoy Rog.

Questa teoria del complotto ignora il potere emerso dal movimento di protesta di massa dei lavoratori. Un tale movimento è pericoloso per l’oligarchia ucraina in generale. Qui, proprio sotto agli occhi di un movimento operaio di massa, la classe dirigente si sta consolidando; solo il lavoro organizzato di massa può distruggere il modello di capitalismo oligarchico ucraino. Questo è il motivo per cui non è il conflitto tra oligarchi ucraini ad essere importante per la nostra analisi della situazione, ma il livello di organizzazione e le attività del movimento democratico dei lavoratori, abbracciato dai sindacati indipendenti in tutta l’Ucraina.

Krivoy Rog è il luogo di nascita dell’attuale presidente dell’Ucraina, Volodymyr Zelensky, che ha ricevuto dagli elettori un sostegno record alle elezioni presidenziali e parlamentari nella sua città natale. I minatori di Krivoy Rog hanno avuto motivo di contare sul sostegno di Zelenskyi per le loro richieste. Tuttavia, sia Zelensky che l’ufficio del Presidente hanno preso le distanze dai minatori. Durante gli incontri tra i minatori in sciopero e i membri del Parlamento del partito Servitore del Popolo di Zelensky, ai minatori è stato chiesto di esprimere la loro sfiducia nei confronti dei leader sindacali, che avevano dato il via allo sciopero.

Inoltre, le autorità ucraine non hanno intrapreso alcuna misura per proteggere i minatori in sciopero dalla repressione da parte dell’amministrazione dello Stabilimento Minerario di Ferro Krivoy Rog. L’amministrazione del KZhRK ha iniziato a pubblicare sui social network i dati personali dei minatori in sciopero sottoterra e, secondo le informazioni del deputato ucraino Mykhaylo Volynets, l’appartamento di uno dei minatori in sciopero sotterraneo è stato svaligiato. “In realtà, i vertici dello stabilimento hanno agito legittimando i ‘domushniki’ (scassinatori)”, ha detto Volynets.

“I lavoratori che sono sottoterra sentono una pressione fisica e morale disumana… Ma si presume che il presidente debba affrontare una pressione ancora maggiore da parte degli oligarchi”. Penso che entrambi i proprietari gli stiano chiedendo di non interferire nella situazione, perché questo dimostrerebbe che i manifestanti hanno ragione, e la situazione cambierebbe in modo significativo”, dice Vitaliy Dudin, capo del dipartimento legale del sindacato indipendente ucraino “Zakhyst Pratsi” (“Protezione del lavoro”).

La situazione si sta sviluppando in modo dinamico e ogni giorno porta nuove notizie. Ma il fatto che lo sciopero dei minatori di Krivoy Rog sia risuonato in tutto il mondo ci entusiasma e ci incoraggia. Ogni lotta di classe dà ai lavoratori ucraini un’esperienza inestimabile. La solidarietà globale dei lavoratori non è più un ideale astratto, ma una realtà molto concreta per i lavoratori ucraini. I lavoratori ucraini ringraziano i loro compagni e le loro compagne di tutto il mondo per il loro sostegno senza precedenti. Ci sono ancora molte battaglie da affrontare per una vera democrazia e per i diritti dei lavoratori. Queste battaglie sono state, sono e saranno sempre internazionali.

https://progressive.international/wire/2020-10-06-the-krivoy-rog-miners-strike-the-workers-cannot-be-broken/it

Oleg Wernik: Der Streik der Bergleute in Krywyj Rih

Statement von Oleg Wernik, Vorsitzender des PI-Mitglieds Zakhyst Pratsi, zum anhaltenden Streik von Bergleuten in der Ukraine.

Während ich diese Zeilen schreibe, streiken weiterhin 22 mutige Bergleute unter Tage in der Oktjabrskaja-Mine in Krywyj Rih.

Hunderte ihrer Kamerad*innen aus verschiedenen Minen sind bereits wieder an die Erdoberfläche gekommen. Ihre Forderungen sind nur teilweise erfüllt worden, aber sie bleiben ihrem Kampf verpflichtet. Neue, schwere Kämpfe stehen bevor, gegen das Kapital und für ein menschenwürdiges Leben der ukrainischen Arbeiter*innen. Zum ersten Mal in der Geschichte unseres Staates sind wir Zeugen eines Arbeitskampfes und von Solidarität in einem derartigen Ausmaß.

Am 3. September 2020 kamen die Bergleute des Eisenerz-Bergwerks Krywyj Rih (KZhRK), das gemeinsam von den untereinander im Konflikt stehenden Oligarchen Rinat Achmetow und Igor Kolomojskyj betrieben wird, nicht zurück über Tage. Die Arbeitenden forderten höhere Löhne, die die Unternehmensleitung einige Monate vor den Protesten zu kürzen beschlossen hatte, sowie bessere Arbeitsbedingungen. Ab dem 8. September streikten auch die Bergwerke “Oktjabrskaja”, “Rodina”, “Ternowskaja” (ehemals “Lenin-Mine”) und “Gwardejskaja”. Den ganzen September hindurch hielten sich 393 Bergleute aus Protest unter Tage auf, viele davon Frauen.

Dieser Streik der Bergleute ist einzigartig in der modernen Ukraine. Er ist einer der ersten, der die Kämpfe von Bergleuten und Arbeiter*innen in anderen Branchen zusammenführt. Insbesondere die Eisenbahner*innen des Lokomotivdepots in Krywyj Rih unterstützten den Kampf der Bergleute mit ihren Aktionen für “ausschließlichen Dienst nach Vorschrift”: Aktivist*innen der Unabhängigen Eisenbahnergewerkschaft identifizierten zwar technische Probleme in Dutzenden von Lokomotiven, weigerten sich aber, diese zu beheben. Am 27. und 28. September konnten daher rund zehn Lokomotiven das Lokomotivdepot in Krywyj Rih nicht verlassen — eine starke Demonstration der Solidarität mit den streikenden Bergleuten der KZhRK. Eisenbahner*innen beteiligten sich auch an Solidaritätsaktionen an Orten weit entfernt von Krywyj Rih, unter anderem in Nikopol und Nischnedniprowskyj Usel.

Der Protest der Bergleute in Krwij Rih wurde durch Änderungen in der Gehaltsstruktur ausgelöst: Die Löhne waren vormals stundenweise bezahlt worden, wobei die gesamte Zeit, die die Bergleute unter Tage verbrachten, berücksichtigt wurde. In letzter Zeit wurden die Löhne jedoch an die Produktion gebunden. Sie sind daher stark gesunken. Die veraltete Ausrüstung in den Bergwerken versagt regelmäßig und die Arbeiter*innen werden nicht mehr für die Reparatur bezahlt. Aber auch die allgemeinen Arbeitsbedingungen spielten eine Rolle: Die Bergleute berichten, dass die Ausrüstung in den Minen seit über 30 Jahren in Gebrauch ist, mit erheblichen negativen Auswirkungen auf ihre Gesundheit und das Arbeitsumfeld. Nach Angaben von Menschenrechtsorganisationen starb im April 2020 ein Arbeiter in einem Bergwerk in KZhRK. Ein Gericht räumte später ein, dass dies auf den schlechten technischen Zustand der Ausrüstung zurückzuführen sei. Darüber hinaus gibt das neue Risiko, den Anspruch auf Rente zu verlieren, den Streiks weiteren Auftrieb. Nach Angaben der Bergleute werden mehr als viertausend Beschäftigte keinen Anspruch auf eine Vorzugsrente haben. Die Rentenreform in der Ukraine, die vor einigen Jahren verabschiedet wurde, traf die Bergarbeiter*innen besonders hart: Statt eines möglichen Renteneintritts mit 45 Jahren werden sie mindestens fünf Jahre länger arbeiten müssen.

Viele führende ukrainische Medien haben der Forderung der Streikenden, die Leitung des Eisenerzwerks von Krywyj Rih abzusetzen, besondere Aufmerksamkeit geschenkt. Ich habe oben bereits geschrieben, dass KZhRK im gemeinsamen Besitz von zwei miteinander konkurrierenden ukrainischen Oligarchen — Kolomoiskyj und Achmetow — ist, die zu gleichen Teilen an dem Unternehmen beteiligt sind. Kolomojskyj übertrug seinen Anteil formell an einen anderen Oligarchen, Jaroslawskyj, aber Experten glauben, dass das Management von KZhRK nach wie vor von Kolomojskyj ernannt wird. Da sie sich auf die Forderung nach einem Wechsel in der Leitung des Bergwerks fokussierten, sind viele Pressevertreter*innen davon ausgegangen, dass die Streiks Teil eines Komplotts von Seiten Achmetows sein könnten. Sein Ziel sei es, die vollständige Kontrolle über das Eisenerzwerk von Krywyj Rih zu erlangen.

Dieses Verschwörungsdenken ignoriert jedoch die Kraft der entstandenen Massenprotestbewegung der Arbeiter*innen. Eine solche Bewegung ist für die ukrainische Oligarchie insgesamt gefährlich. Hier schließt also die herrschende Klasse, die Elite, angesichts einer Massenbewegung der Arbeiter*innen ihre Reihen. Denn: Nur die organisierte Arbeiterschaft kann das ukrainische Modell des oligarchischen Kapitalismus zerstören. Deshalb ist für uns in unserer Analyse nicht dieser Konflikt zwischen zwei ukrainischen Oligarchen von Bedeutung, sondern der Organisationsgrad und die Aktivitäten der demokratischen Arbeiterbewegung, die von unabhängigen Gewerkschaften in der gesamten Ukraine getragen wird.

Krywyj Rih ist der Geburtsort des derzeitigen Präsidenten der Ukraine, Wolodymyr Selenskyj, der bei den Präsidentschafts- und Parlamentswahlen in seiner Heimatstadt beispiellose Unterstützung von Seiten der Wähler*innen erhielt. Die Bergleute von Krywyj Rih hatten allen Grund, bei ihren Forderungen auf die Unterstützung Selenskyjs zu zählen. Doch sowohl Selenskyj als auch das Präsidentenamt distanzierten sich von den Bergleuten. Und bei Treffen zwischen den streikenden Bergarbeiter*innen und Abgeordneten von Selenskyjs Partei “Diener des Volkes” wurden die Bergleute gebeten, doch lieber ihr Misstrauen gegenüber ihren Gewerkschaftsführern, die den Streik initiiert hatten, zum Ausdruck zu bringen.

Darüber hinaus haben die ukrainischen Behörden keinerlei Schritte unternommen, um die streikenden Bergleute vor Repressionen durch die Verwaltung des Eisenerzwerkes Krywyj Rih zu schützen. Die Verwaltung der KZhRK begann, persönliche Daten der unter Tage streikenden Bergleute in sozialen Netzwerken zu veröffentlichen, und nach Informationen des ukrainischen Abgeordneten Michailo Wolynets wurde in die Wohnung eines der streikenden Bergleute eingebrochen. “Tatsächlich stand der Leiter des Werks sogar Schmiere für die ‘Domuschniki’ (Einbrecher),” berichtet Wolynets.

“Die Arbeitenden, die sich unter Tage befinden, spüren unmenschlichen physischen und moralischen Druck… Aber es ist anzunehmen, dass der Präsident noch stärkerem Druck von Seiten der Oligarchen ausgesetzt ist. Ich denke, dass beide Eigentümer ihn bitten, sich nicht in die Situation einzumischen. Denn das würde schließlich zeigen, dass die Demonstrierenden Recht haben, und die Situation könnte sich erheblich ändern,” erklärt Witali Dudin, Leiter der Rechtsabteilung der ukrainischen unabhängigen Gewerkschaft “Zakhyst Pratsi” (“Arbeitsschutz”).

Die Situation entwickelt sich dynamisch und jeder Tag bringt neue Nachrichten. Aber die Tatsache, dass der Streik der Bergleute von Kryvyj Rih in der ganzen Welt Resonanz gefunden hat, freut und ermutigt uns. Jeder Klassenkampf bietet den ukrainischen Arbeiter*innen unschätzbare Erfahrungen. Die Solidarität der globalen Arbeiterschaft ist kein abstraktes Ideal mehr, sondern eine sehr konkrete Realität für diese Arbeiter*innen in der Ukraine. Sie danken daher ihren Genoss*innen auf der ganzen Welt für ihre beispiellose Unterstützung. Es liegen noch viele Kämpfe für echte Demokratie und Arbeitsrechte vor uns. Diese Kämpfe waren, sind und werden international sein.

Oleg Vernik: La huelga de lxs minerxs de Krivoy Rog

Mientras se escriben estas líneas, 22 valientes minerxs de la mina Oktyabrskaya en Krivoy Rog continúan en huelga bajo tierra. Cientos de sus camaradas de distintas minas, incluyendo mujeres, ya han salido a la superficie. Sus demandas han sido solo parcialmente satisfechas, pero ellxs permanecen comprometidxs con su lucha. Se …

Continue reading