«Чернівецьке Тролейбусне Управління»: водій, стало зле в кабіні на спеці – отримай догану!

Не до кінця ще уляглися пристрасті навколо раптової смерті 15 липня 2021 року київського водія тролейбусу №18 від спеки в кабіні тролейбуса, яка не була обладнана кондиціонером (https://hmarochos.kiev.ua/2021/07/15/u-kyyevi-vodij-trolejbusa-raptovo-pomer-za-kermom), так ненажерливі керівники тролейбусних управлінь знов намагаються запобігти своєї відповідальності за створення водіям нестерпних умов праці у жахливу спеку. Більш того, водіям, яким через спеку стає зле, ці недобросовісні керманичі ще намагаються під шумок «впаяти» догани. Особливо це виглядає цинічним з їх боку, коли йдеться про ситуацію з керівниками незалежної профспілки «Захист праці».

Щойно ми отримали звістку з Чернівців щодо винесення догани нашому члену профспілкового комітету «Захисту праці», водію тролейбуса Віктору Юрчуку. Віктору стало зле в кабіні водія на тлі цієї спеки і він вимушений був, згідно інструкції, зупинити перевезення пасажирів. Догана прилетіла до нашого профспілкового ватажка миттєво. Незважаючи на те, що пан Петро Продан вже відсторонений від виконання посадових обов’язків керівника комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», його боротьба проти нашої незалежної профспілки продовжується і приймає вже абсолютно брутальні та антилюдяні обороти. Наша незалежна профспілка «Захист праці» має рішучі наміри оскаржити цю жахливу догану у суді, але ж маємо ще дещо важливе додати.

Подивіться уважно на цей дорожній лист №296 Віктора Юрчука. Зверніть увагу на те, що за 6 днів водієм тролейбуса відпрацьовано 58,5(!) годин, замість встановлених законодавством 40 щотижневих годин. І хіба має керівництво ЧТУ за таких умов масових порушень трудового законодавства залишки честі та совісті? Абсолютно риторичне питання.

Впевнені, що відсторонення Петра Продана від виконання функцій керівника ЧТУ на час службового розслідування його зловживань та махінацій лише перша добра ластівка майбутніх позитивних змін в Чернівецькому Тролейбусному Управлінні. Але ж попереду у чернівецьких тролейбусників ще велика боротьба за покращення умов праці та достойне відношення до них з боку керівництва ЧТУ. Впевнені, що самі тролейбусники свого останнього слова також ще не сказали.

Відео «Чернівецького променю» з даного інциденту:

Як законодавство про публічні закупівлі «тромбоз» виробничих процесів спричиняє

ТРИБУНА ПРОФСПІЛКОВЦЯ

Вже 4 місяці поспіль з квітня 2021 року Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» не в стані забезпечити себе  прямокутною трубою в асортименті загальною вартістю 11,5 тис. грн. з ПДВ для потреб ремонтних майстерень тролейбусного депо, щоб продовжити капітально-відновлювальний ремонт низько-підлогового тролейбуса марки ЛАЗ Е183Д1, в зв’язку з чим не в повній мірі  завантажується роботою бригада висококваліфікованих робітників дільниці планових ремонтів, яка працює на відрядній формі оплати праці, тобто від виробітку.

Такий стан справ  призводить до порушення даним підприємством, як роботодавцем, вимог п.3 ч.1 ст.29 та ст.141 КЗпП України щодо забезпечення працівників засобами  виробництва й належною організацією праці, що викликає зрозуміле невдоволення у робітників, які готові працювати і заробляти гроші.

Вся ця історія для стратегічно важливого у місті Львові підприємства, яким є ЛКП «Львівелектротранс», з його потужною службою постачання та мільйонними сумами договорів, укладених на торгівельних майданчиках системи електронних закупівель «Прозорро», на перший погляд виглядає дивною.

 Проте, причина такої ситуації, яку легко асоціювати із закупоркою кровоносних судин організму, що неминуче веде до його руйнації, є доволі простою: це своєрідне монопольне становище постачальників, які повигравали тендери й уклали договори на постачання товарів. Монополія ця полягає в тому, що підприємству-замовнику після укладання таких договорів майже неможливо придбати у іншого постачальника аналогічний товар у невеликих кількостях.

Проблема виникає саме тоді, коли такі постачальники виявляються несумлінними, порушують строки поставки товару, а у деяких випадках, як то на нашому прикладі з поставкою металевих труб в тролейбусне депо, взагалі відмовляються відвантажувати товар. І норми Закону «Про публічні закупівлі» як це не дивно, захищають таких постачальників, а підприємства-замовники, як ЛКП «Львівелектротранс», потерпають від цього. Причини таких дій зі сторони постачальників бувають різні. В одних випадках це бажання отримати максимальний зиск через погрозу перспективою припинення поставок з метою укладання додаткових угод задля поетапного  підвищення ціни на товар, в інших – це банальна відсутність потрібної кількості товару для формування замовленої партії, хоча в нашому випадку мала місце суттєва заборгованість за поставлений товар, в зв’язку із чим постачальник звернувся до господарського суду з позовом про її стягнення (ухвала про відкриття провадження у справі за веб-посиланням:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97999336 .

Розривати з такими постачальниками договори поставки є процесом довготривалим, який, як правило, супроводжується незмінними при цьому судовими спорами й втратою часу та коштів.     

Чому в такому випадку підприємство-замовник не може скористатись правилом для допорогових закупівель  на суму до 50 тис. грн. шляхом укладання неконкурентного договору з наступним оприлюдненням звіту про цей договір в порядку ч.3 ст.3 Закону «Про публічні закупівлі» ?

Справа в тому, що згідно ч.10 ст.3 даного Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель. Це одна «сторона медалі», а інша – це випадок, коли вже такі торги по певному товару проведені, був визначений переможець торгів й укладено з ним договір. То тоді замовник вже не вправі придбавати товар за цінами, вищими за ціни, що були зафіксовані в результаті таких торгів у зазначеному договорі.

В іншому випадку факти придбання розпорядниками бюджетних коштів аналогічного товару за більшу ціну  однозначно кваліфікуються ревізорами Держаудитслужби і правоохоронцями як  розтрата коштів підприємства й керівник підприємства-замовника підпадає під дію статті 191 КК України.

Зрозуміло, що в договорі на поставку великих обсягів товару ціни є значно нижчими за ціни роздрібні для невеликих партій, тому і віднайти продавця, який би вроздріб продав товар, аналогічний тому, що пройшов через відкриті торги на «Прозорро», та ще й дешевше за гуртові поставки, видається малоймовірним. 

 Яким же чином в цій ситуації має діяти керівник підприємства, щоб забезпечити матеріалами і комплектуючими безперебійну роботу ремонтних бригад і служб ? Якщо виходити з абстрактних міркувань, то чи не єдиний  вихід вбачається у відповідальному рішенні керівника підприємства відкинути всі перестороги бути звинуваченим у зловживаннях та, порушуючи недолугі норми законодавства, діяти в інтересах підприємства і трудового колективу – закупляти потрібні товари без проведення тендерів в разі зупинення тендерних поставок.

Але, нажаль, для ЛКП «Львівелектротранс» це був не той випадок, бо керівник підприємства Андрій Свищо виявився не готовим до такої роботи, можливо через те, що йому вручили підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України (веб-посилання: https://prozahid.com/u-lvovi-dyrektora-komunalnoho-pidpryiemstva-pidozriuiut-u-roztrati-majzhe-miljona-hryven/ ), а суд обрав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту (ухвала суду за веб-посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98405856 , в тексті якої викладено фабулу справи у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42020140000000158 від 24.11.2020р.).

До того ж 26.07.2021 року прес-служба Львівської міської ради оприлюднила інформацію про звільнення А.Свищо із займаної ним посади директора ЛКП «Львівелектротранс» за результатами службового розслідування. (прес-реліз за веб-посиланням: https://city-adm.lviv.ua/news/government/286976-andriia-svyshcha-zvilneno-z-posady-dyrektora-lkp-lvivelektrotrans ).

Зрозуміло, що в цій ситуації новопризначений виконуючим обов’язки директора ЛКП «Львівелектротранс» Володимир Ковалів не буде поспішати порушувати законодавство заради інтересів підприємства, яке він наразі очолює, що наперед програмує його подальшу стагнацію.

Отже, слід звертатись до депутатів Верховної ради України, щоб вони на найближчій сесії внесли зміни до Закону «Про публічні закупівлі», які б надавали б можливість замовникам застосовувати процедуру укладання неконкурентних договорів з іншими постачальниками на поставку певного товару з наступним оприлюдненням звітів про них в порядку ст.10 Закону в разі наявності судового спору з постачальником – переможцем відкритих торгів або спрощеної закупівлі, як стороною договору на закупівлю товару з аналогічним кодом класифікатора ДК 021:2015, із предметом позову про розірвання такого договору.

Голова профспілкового комітету ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці»          В.В. Порошин

27 липня 2021 року     

Звернення чернівецьких тролейбусників до Президента України та правоохоронних органів – прийшов час реагувати, а декому – відповідати!

З лютого 2021 року начальником Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» є Продан Петро Дмитрович.

З приходом даної особи на підприємстві почалося руйнування підприємства в прямому і переносному сенсі.

Даний керівник заявив що всі на підприємстві займаються розкраданням, і що він наведе порядок.

І після цього Продан Петро Дмитрович почав, так би мовити «наводити» порядок. Було оголошено про скорочення чисельності працівників на підприємстві. Спеціально для даних цілей було ним укладено договір про надання юридичної допомого з Адвокатським об’єднанням «Вектор права», керівництво якого є партійними соратниками Петра Дмитровича, та керівника міста, який Продана П.Д. поставив керівником підприємства.

Половина працівників отримали «листи щастя», тобто повідомлення про скорочення. Але до цього було фактично змушено майже всіх працівників, з числа вищого інженерно-технічного складу адміністрації, написати заяви на звільнення за власним бажанням. Змушено звільнитися основний склад працівників, які більшість понад 15-20 років розбудовували електротранспорт в Чернівцях.

Після початку спротиву працівників на такі дії Продана П.Д., зокрема щодо масового скорочення працівників, Петро Дмитрович, намагаючись створити образ чесного і прозорого керівника, скликає представників місцевих ЗМІ і говорить що то все наклепи, все неправда, що говорять про нього дії як керівника, і що взагалі скорочуються тільки наявні вакантні посади з числа посад інженерно-технічного складу, вказавши орієнтовно 60 вакантних посад, що скорочуються по штатному розпису. І що простих робітників ніхто скорочувати не буде.

Все це мало картинку дуже демократичного, правильного, кризи-менеджера, який має підняти підприємство і зробити його дуже прибутковим.

А насправді, окрім тих згаданих вакантних посад, скорочується ще приблизно 270 посад, які займані працівниками.

І вже починається повне правове свавілля – з точки зору трудового законодавства. Попереджаються про звільнення особи, які відносяться до захищених категорій – учасники АТО, працівники, що мають на утриманні кількох осіб, в тому числі дітей-інвалідів. Для деяких працюючих інвалідів створюють просто жахливі умови, погрожуючи дисциплінарними стягненнями та навіть звільненнями, у разі не виконанням вимог керівника підприємства.

Скорочуючи працівників та скорочуючи вакантні вищі інженерно-технічні посади, Продан Петро Дмитрович створює кілька посад заступників начальника, і ще якісь такі, щоб йому допомагали вчиняти своє свавілля над працівниками (відповідно дані заступники вводяться не на мінімальну заробітну плату).

І що ж скорочення працівників? «Скорочення працівників» у Продана Петра Дмитровича має особливий характер. Він тут нібито скорочує працівника і переводить його на іншу посаду, але одночасно на його місце приймає, або переводить іншу людину.

Анонсовано скорочення цілих підрозділів, які мали свою ділянку роботи. Однак комунальне підприємство електротранспорту не може працювати без ряду структур, які нібито скорочують. До прикладу «Служба охорони праці та безпеки руху». Їхні функції повинні виконуватися штатними одиницями. В такому випадку, працівники, що займали посади, які скорочуються мали б бути переведені в нові структурні одиниці. Однак новий керівник – Продан Петро Дмитрович не бачить їх в новій структурі КП ЧТУ. Працівники, які пропрацювали велику кількість років стають в один момент нікому не потрібні.

Після проведення процедури скорочення, Петро Дмитрович скоріш за все набере штат працівників, які будуть покірно виконувати всі його накази, в тому числі й неправомірні, з точки зору діючого законодавства.

Так до прикладу.

Після виходу Чернівців з карантинної червоної зони, в кінці квітня поточного року, керівник підприємства Продан Петро Дмитрович дав усне розпорядження водіям тролейбусів брати пасажирів більше ніж сидячих місць в салоні. Це прямо суперечить карантинним приписам КМУ та відповідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема ст. 44-3. Розуміючи, що це порушення водії почали вимагати від адміністрації письмового накази із зазначеними інструкціями щодо кількості пасажирів в салоні при перевезення. Натомість було відмовлено в наданні такого наказу. Один із водії тролейбуса, що покірно прислуховується до всіх без виключення вказівок нового начальника, взявся перевозити «стоячих пасажирів» (тобто перевозити в салоні більше, ніж є посадкових місць), його зупинили працівники поліції, і були на місці складені адміністративні матеріали. Одразу Петро Дмитрович виїхав на місце “вирішувати дану проблему”. З Чернівецької міської ради повідомили, що ніхто розпоряджень не давав щодо порушення правил карантину. Після зазначеного інциденту більше ніхто не вимагав брати «стоячих пасажирів».

Що ж стосується трудових прав працівників, то про це новому керівнику взагалі – або нічого не відомо, або наплювати.

Перед самим наказом про скорочення піднялося питання премій та різних доплат, які передбачені колективним договором, підписаним між адміністрацією підприємства та представниками трудового колективу. Щоб припинити зазначені виплати, що прописані колективним договором, повинно бути внесено зміни в зазначений договір. Однак виплати врізаються, але ніяких змін не внесено в колективний договір. Ніяких зборів трудового колективу не проводилось.

Що ж стосується, профспілкового захисту працівників, то голова профкому, який має захищати основну кількість працівників підприємства, взагалі жодного спротиву правовому свавіллю керівника, Продана Петра Дмитровича, не чинить. Дана бездіяльність спричинила вихід певної кількості працівників з профспілки підприємства, і перехід до наявної на підприємстві Первинної профспілкової організації «Захист праці» на Комунальному підприємстві «Чернівецьке тролейбусне управління». Після цього Петро Дмитрович побачив, що йому чиниться спротив. Він почав говорити, що зазначена профспілка незаконна, хоча це питання вирішено ще в 2017 році Реєстраційною службою, шляхом проведення державної реєстрації даної первинної профспілкової організації. Почалися утиски представників незалежної профспілкової організації. Із Первинною профспілкової організації «Захист праці» на Комунальному підприємстві «Чернівецьке тролейбусне управління», взагалі керівник підприємства не рахується. На сприймає її як суб’єкта переговорних процесів між колективом і адміністрацією.

Станом на сьогоднішній день дії керівника підприємства Продана Петра Дмитровича можна кваліфікувати як грубе порушення трудового законодавства. Керівник міста до нас не прислуховується.

Складається враження, що або нинішнє керівництво взагалі некомпетентне здійснювати керівництво комунальним транспортним підприємством, або взагалі мають на меті зруйнувати міський електротранспорт, а комунальне підприємство продати в приватні руки. В будь-якому разі даного керівника потрібно звільнити із займаної посади, оскільки він зруйнує все.

На підставі викладеного,

ПРОСИМО

  1. Втрутитися та розібратися із ситуацією, яка має місце на Комунальному підприємстві «Чернівецьке тролейбусне управління».
  2. Провести перевірку на наявних тотальних порушень трудового (і не тільки) законодавства.
  3. Відповідальних притягнути до відповідальності.

З повагою та надією на розуміння, представники трудового колективу Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління»

Продан втомився брехати та нарешті офіційно визнав свій план масового скорочення чернівецьких тролейбусників

Протягом останніх місяців новопризначений начальник Комунального Підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” Петро Продан в своїх багаточисельних та вельми розлогих інтерв’ю в чернівецьких ЗМІ відкидав свої плани масового скорочення чернівецьких тролейбусників. Він скрізь заявляв, що начебто йдеться про скорочення “неіснуючих посад” в штатному розписі тролейбусного управління і що ніякого скорочення тролейбусників не буде. І ось нарешті під тиском чернівецької громадськості та незалежних профспілок він вимушений був офіційно визнати те, що він планує істотно скоротити чернівецьких тролейбусників.

У своїй відповіді на колективне звернення трудового колективу він запевняє, що майбутнє масове скорочення буде відбуватися “у відповідності до вимог законодавства”. Хоча вже зараз ми фіксуємо цілу купу порушень чинного трудового та профспілкового законодавства.

Всі розуміють, що істотне скорочення комунального екологобезпечного чернівецького тролейбусного парку буде відбуватися за рахунок різкого збільшення наближених до нового керівництва містом приватних “маршруток”, що й так вже забруднили та загазували Чернівці вщент.

Всеукраїнська незалежна профспілка “Захист праці” має намір до останньої можливості протистояти хижацьким планам пана Продана та тих осіб в новій міській владі, які стоять за цією провокацією із спробою приватизації КП “Чернівецьке тролейбусне управління” та масовим скороченням чернівецьких тролейбусників.

Активіст “Захисту праці” Юліан Василю відкриває усю правду про жахливу ситуацію в Чернівецькому тролейбусному управлінні (відео, ТВ “Чернівецький промінь”)

Donbas Conflict Deepens: imperialist interests and working-class politics

By Oleg Vernik, president of the All-Ukraine Independent Trade Union “Zakhist Pratsi”

The mutual escalation of tension surrounding the situation in Donbas poses a series of questions to the workers and union activists of Ukraine, to which it is quite difficult to give a simple and complete answer. However, life itself demands of us a prompt answer, a complex and honest analysis.  The following aspects are very important factors for the formation of the policy of the workers.

Russian context

The regime of Vladimir Putin received a quite severe blow to its power during the recent massive protests associated to the arrest of Alexei Navalny. The working class of Russia make are not deluded about Navalny’s personality but actively participated in the street protests. We have to admit that, in many aspects, the fear to a repressive authoritarian system among the broad popular masses has begun to disappear slowly but surely. More and more often we receive news from Russia about workers’ protests that have a clear social and class character. It is becoming increasingly difficult for Russian liberals to maintain their stranglehold on the Russian protest movement. The voices of the working class are being heard more and more clearly.

The ongoing U.S. and EU economic sanctions against the Russian Federation throw more and more segments of the bourgeoisie into discontent, from the largest to the smallest, into opposition to Putin’s bonapartist oligarchic regime. And the unprecedented cynical support for Belarusian President Alexander Lukashenko, who openly falsified the results of the presidential elections, finally dispelled illusions about the formation of a new geopolitical axis of Moscow-Berlin-Paris. The catastrophically unsuccessful international policy of Russian imperialism only exacerbated the glaring failures of its domestic policy.

According to the Central Bank of the Russian Federation, inflation in the country reached 5.8% and became a record high since 2016. Food inflation has accelerated almost three times over the past 12 months. The prices of several key commodities (butter, vegetables, sugar, eggs) have almost doubled. The industrial and service sectors received virtually no support from the Russian government during the COVID-19 pandemic and, as an expected result, all their burdens fell on the shoulders of the workers themselves.

Does Putin need, in this catastrophic situation for him, a foreign policy and political maneuver associated with distraction of the working people of Russia from the internal problems of the country by “armed protection of the residents of Donbas from the Ukrainian fascists”? Our answer is YES! Moreover, from the point of view of this policy, the Russian government does not care at all whether it starts a real war or whether everything will be limited to simply raising rates in the inter-imperialist negotiation. Putin’s main goal will be achieved: he has distracted the attention of the Russians from the internal problems of the country by making gun noises near the Ukrainian borders and cynical calls for the rescue of the residents of Donbas from the “Ukrainian fascists barricaded in Kiev”.

Ukrainian context

It is already obvious to everyone that the extremely weak and contradictory policy of President Volodymir Zelensky at the beginning of 2021 led to a crushing fall in his personal rating. And if the real rating of his party “Servant of the People” in mid-2020 was confidently fighting for the indicator of absolute zero, his personal charisma of a comedian known in the country saved the new government for some time. But by February 2021, this margin of safety has obviously been completely exhausted.

In the context of a long war of positions with Russia, Zelensky was never able to completely normalize relations with the countries of the European Union and the United States. The new U.S. president perfectly saw all Zelensky’s hesitations before the U.S. elections. And, of course, he did not escape the Ukrainian president’s attempts to “sit on two chairs”, especially in the context of the opening in Ukraine of a criminal case for corruption in the firm Burisma, where Biden Jr. worked. Since his inauguration, Biden has never (!) contacted the Ukrainian President Zelensky, and only the hype around a possible Russian attack on Ukraine made him make a courtesy call and make promises of support.

At the same time, Ukraine’s dependence on various instruments of Western imperialism increases every day. The International Monetary Fund, the European Bank, various politicians and businessmen affiliated with George Soros and other global financial players together form the apparatus of the so-called “External Control”. During the reign of President Zelensky, the regime of “External Control” in Ukraine has already passed the law on privatization of land, the law on raising the retirement age, the law on complete dependence of the National Bank of Ukraine on external institutions, and is now pushing through anti-labor changes to the Labor Code, depriving the working class of the legal mechanisms of struggle for their labor and social rights. When Russian imperialism uses the factor of direct armed aggression and annexation of Ukrainian territory to pressure Ukraine, then Western imperialism uses its full arsenal of economic levers of strangulation.

Since late autumn 2020, for the first time in many decades of its independence, a massive wave of social protest movement of workers began in Ukraine against a sharp increase in utility tariffs associated with the appetites of Ukrainian oligarchs who control energy companies. In many regions of Ukraine, protesting workers blocked roads and held mass protests near the offices of private energy and distribution companies. By the end of January 2021, the social agenda “Stop tariff genocide!” finally prevailed and Zelensky’s team found itself in an extremely difficult situation. Attempts to intimidate protesters by law enforcement agencies and declare them “agents of the Kremlin” only intensified the negativity and hatred in the mass consciousness of Ukrainians towards Zelensky’s power.

Does Zelensky need in this catastrophic situation for him a political maneuver associated with distracting Ukrainian workers from the internal and external problems of the country by calling for “repelling Russian military aggression against Ukraine”? Our answer is YES! The recent closure of pro-Russian oligarch Medvedchuk’s TV channels and the artificial stoking of hysteria with a patriotic agenda unequivocally points to the desired scenario for Zelensky, associated with the war in Donbas.

The likelihood of war and the workers’ agenda.

The Ukrainian authorities, like the Russian authorities, simply act in a mirror image of each other. However, the very likelihood of war is far from certain. Despite the fact that 21 Ukrainian soldiers have already died in Donbas since the beginning of 2021, the likelihood of a hot phase of war remains highly uncertain. Both sides of the conflict, as well as pro-Russian “representatives” of the DPR / LPR quasi-formations, make demonstrative statements that clearly aim at raising tensions. Facing the world, Russia demonstratively drives a large number of soldiers and weapons to its western borders with Ukraine. In turn, Ukraine announces that it is prepared for a massive mobilization and puts its military reserves in a state of combat readiness. However, this explosive situation need not necessarily be resolved by a bloody war. It is also possible that we are facing the eventuality of some kind of global inter-imperialist “agreement”, for which all explicit and implicit parties to the conflict in Donbas are now raising the stakes. After all, not a single war in the history of mankind began with an intentional worldwide news hype about it and its numerous announcements in the world press.

The Ukrainian working class, of course, is aware of the real aims of the present “war puppeteers”. Less and less confidence in it is provoked by the hysterical cries of the Ukrainian bourgeois power about the inevitability of war and the readiness of the people for another mass self-sacrifice. Moreover, you will not find representatives of the bourgeoisie and the state apparatus at the forefront of the daytime shooting war. The main burden of any war falls on the working class. The Ukrainian working class will constantly fight against Russian imperialist aggression but no one has the desire to play ball with Western imperialism either! Our slogans of the moment are simple and obvious to all Ukrainian workers:

  • Russian imperialism Out of Ukraine!
  • Workers of Donbas, unite with the workers of all Ukraine in a single anti-capitalist struggle,
  • Western imperialism Out of Ukraine!
  • Down with capitalism, Long live workers’ power!

Обострение конфликта на Донбассе: империалистические интересы и рабочая политика

Обоюдное нагнетание напряженности вокруг ситуации на Донбассе ставит перед рабочими и профсоюзными активистами Украины целый ряд вопросов, на которые достаточно сложно дать простой и исчерпывающий ответ. Однако сама жизнь от нас требует оперативного реагирования и честного комплексного анализа.

Очень важными факторами для формирования рабочей политики являются такие аспекты:

Российский контекст

1. Режим Путина получил достаточно серьезный удар по своему могуществу во время недавних массовых протестов, связанных с арестом Навального. Рабочий класс России не имеет иллюзий в отношении личности Алексея Навального, однако принял активное участие в уличных протестах. Надо признать, что, во многом, страх перед репрессивной авторитарной системой в широкой народной массе стал медленно, но верно пропадать. Все чаще и чаще мы получаем из России вести о рабочих протестах, имеющих четкий социальный и классовый характер. Все сложнее и сложнее российским либералам сохранять свою доминанту в российском протестном движении, все явственнее и явственнее звучат голоса рабочего класса.

2. Продолженные экономические санкции США и Европейского Союза против Российской Федерации кидают в оппозицию к бонапартистскому олигархическому режиму Путина все новые и новые сегменты недовольных буржуа – от крупных и до самых мелких. А беспрецедентная по своей циничности поддержка президента Беларуси Лукашенко, откровенно сфальсифицировавшего результаты президентских выборов, развеяла окончательно иллюзии в отношении формирования новой геополитической оси Москва-Берлин-Париж. Катастрофически неудачная международная политика Российского империализма только усугубила откровенные провалы в его внутренней политике.

3. По данным Центрального Банка РФ инфляция в стране достигла 5,8% и стала рекордной с 2016 года. Продовольственная инфляция за последние 12 месяцев ускорилась почти втрое. Цены на целый ряд ключевых товаров (масло, овощи, сахар, яйца) подскочили почти вдвое. Промышленный сектор и сектор обслуживания, практически, не получили поддержки от правительства России во время пандемии COVID-19 и, как ожидаемый результат, все ее тяготы легли на плечи самих трудящихся.

Нуждается ли ПУТИН в этой катастрофической для него ситуации во внешнеполитическом и политтехнологическом маневре, связанном с отвлечением трудящихся России от внутренних проблем страны путем «вооруженной защиты жителей Донбасса от украинских фашистов»? Наш ответ — ДА! При чем, с точки зрения данной политтехнологии, российской власти совершенно не важно — начнется ли настоящая война или все ограничится просто повышением ставок в межимпериалистических торгах. Главная цель Путина будет достигнута — он отвлек внимание россиян от внутренних проблем страны бряцанием оружия возле украинских границ и циничными призывами к спасению жителей Донбасса от «украинских фашистов, засевших в Киеве».

Украинский контекст

1. Уже всем очевидно, что крайне слабая и противоречивая во всех отношениях политика президента Зеленского к началу 2021 года привела к просто обвальному снижению его персонального рейтинга. И если реальный рейтинг его партии «Слуга народа» уже к середине 2020 года уверенно стремился к показателю абсолютного нуля, то его личная харизма известного в стране комика еще некоторое время спасала новую власть. Но к февралю 2021 года этот запас прочности очевидно иссяк окончательно.

2. В условиях длительной позиционной войны с Россией Зеленский так и не смог полноценно нормализовать отношения со странами Европейского Союза и США. Новый президент США прекрасно видел все колебания и метания Зеленского перед выборами в США. И, разумеется, от него не ускользнули попытки украинского президента усидеть на двух стульях, особенно в контексте возбуждения в Украине уголовного дела по коррупционной составляющей в фирме «Бурисма», где был трудоустроен Байден-младший. С момента своей инаугурации Байден ни разу(!) не вышел на связь с президентом Украины Зеленским и лишь шумиха вокруг возможного нападения России на Украину заставила его сделать звонок вежливости и дать обещания поддержки.

3. В тоже время зависимость Украины от разнообразных инструментов западного империализма растет с каждым днем. Международный Валютный Фонд, Европейский банк, различные политики и бизнесмены, аффилированные с Джорджем Соросом и другими глобальными финансовыми игроками в совокупности и составляют аппарат т.н. «внешнего управления». Режим «внешнего управления» в Украине уже продавил во время правления президента Зеленского закон о приватизации земли, закон о повышении пенсионного возраста, закон о полной зависимости национального Банка Украины от внешних институций, а сейчас продавливает антирабочие изменения в Трудовой кодекс Украины, лишающие рабочий класс всех юридических механизмов борьбы за свои трудовые и социальные права. Мы прекрасно видим, что если российский империализм использует для своего давления на Украину фактор прямой вооруженной агрессии и аннексии украинской территории, то западный империализм в Украине использует весь арсенал экономических рычагов удушения.

4. С конца осени 2020 года по Украине впервые за многие десятилетия ее независимости началась массовая волна социального протестного движения трудящихся против резкого повышения коммунальных тарифов, связанного с аппетитами украинских олигархов, контролирующих предприятия энергетической сферы. Во многих регионах Украины трудящиеся в знак протеста перекрывали автомобильные дороги, устраивали массовые акции протеста возле офисов частных энергетических и распределительных компаний. Уже к концу января 2021 года социальная повестка дня «Стоп тарифный геноцид!” окончательно возобладала в Украине и команда Зеленского оказалась в крайне тяжелой ситуации. Попытки запугивания протестующих правоохранительными органами и объявления их «агентами Кремля» только усиливали негатив и ненависть в массовом сознании украинцев по отношении к власти Зеленского.

Нуждается ли ЗЕЛЕНСКИЙ в этой катастрофической для него ситуации в политтехнологическом маневре, связанном с отвлечением трудящихся Украины от внутренних и внешних проблем страны путем призывов к «отражению российской военной агрессии против Украины»? Наш ответ — ДА! Недавнее закрытие телеканалов пророссийского олигарха Медведчука и искусственное нагнетание истерии с ура-патриотической повесткой дня — все это безошибочно указывает на желательный для Зеленского вариант развития ситуации, связанный с войной на Донбассе.

Вероятность войны и рабочая повестка

Украинская власть как и российская действуют просто зеркально друг по отношению к другу. Тем не менее сама по себе вероятность войны остается далеко не столь определенной. Несмотря на то, что с начала 2021 года на Донбассе уже погиб 21 украинский солдат, вероятность возгорания горячей фазы войны остается крайне неопределенной. Обе стороны конфликта, равно как и пророссийские «прокси» в лице квази-формирований ДНР\ЛНР, делают демонстративные заявления, явно направленные на повышение ставок. Россия демонстративно на весь мир гоняет к своим западным границам с Украиной огромное количество солдат и вооружений. Украина объявляет о своей готовности к массовой мобилизации и приводит в боеготовность свои воинские резервы. Однако данная взрывоопасная ситуация вовсе не обязательно должна разрешиться кровопролитной войной. Возможно также, что речь идет о каком-то глобальном межимпериалистическом «договорняке», ради которого и повышают сейчас ставки все явные и не явные стороны конфликта на Донбассе. В конце концов, еще ни одна война в истории человечества не начиналась с целенаправленной информационной шумихи по ее поводу во всем мире и ее многочисленными анонсами в мировой прессе.

**************************************************************

Рабочий класс Украины, разумеется, отдает себе отчет в истинных целях текущих «кукловодов от войны». Все меньше и меньше доверия в нем вызывают надрывные вопли украинской буржуазной власти о неизбежности войны и готовности народа к очередному массовому самопожертвованию. Тем более, что представителей буржуазии и государственного аппарата на передовой войны днем с огнем не сыщешь. Основную тяжесть любой войны несут на себе представители именно рабочего класса. Украинский рабочий класс будет последовательно бороться против российской империалистической агрессии, но и подыгрывать западному империализму тоже ни у кого нет никакого желания! Наши лозунги момента просты и очевидны для всех украинских трудящихся:

  • Российский империализм — вон из Украины!
  • Рабочие Донбасса, объединяйтесь с рабочими всей Украины в единой антикапиталистической борьбе!
  • Западный империализм — вон из Украины!
  • Долой капитализм! Да здравствует рабочая власть!

Олег ВЕРНИК, Председатель Всеукраинского независимого профсоюза «Захист праці”

13.04.2021

“Чернівецьке тролейбусне управління”: зупинимо разом прихватизацію комунального майна та масове скорочення працівників!

Юліан Василю

Скандальні події навколо можливої приватизації комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” набирають своїх обертів. Після того як чернівецьким робітникам-тролейбусникам з недогляду адміністрації випадково показали новий зразок “пояснень” з вказівкою на вже омріяну новими керманичами абревіатуру “ПАТ” (Публічне Акціонерне Товариство) – серед трудового колективу тролейбусників вибухнув справжній скандал.

Не пройшло і 4 місяців з того часу, як склав присягу новообраний міський голова Чернівців Роман Клічук. Але ж логіка будь-якої нової міської влади в Україні, як бачимо, залишається незмінною. У найкоротший час приватизувати під себе усі рентабельні комунальні підприємства через штучне введення їх в стан заборгованості та максимальне зменшення складу трудового колективу. Призначення новим міським головою Чернівців на посаду керівника комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” свого близького товариша – колишнього першого заступника керівника УМВС України в Чернівецькій області, тобто людину, що є вельми далекою від міської транспортної галузі – Петра Продана – вочевидь, має своїм задумом прикриття можливої майбутньої афери з приватизацією поки ще комунального міського тролейбусного управління через зв`язки останнього в правоохоронних органах.

Петро Продан

А тим часом нове керівництво КП “Чернівецьке тролейбусне управління” на чолі із паном Проданом вже почало реалізовувати свій план по різкому скороченню працівників. За майже 2 місяці зі дня свого призначення нове керівництво комунального підприємство не придбало жодної(!) запчастини для тролейбусів, скасувало доплати слюсарям управління, почало тиск на низку членів трудового колективу. З кінця лютого йдуть відчайдуші спроби через конференцію трудового колективу примусити працівників написати власні заяви про наче “добровільну” відмову від доплат за суміщення професій. Ніщивний тиск та залякування тролейбусників поки не дають свого ефекту, але ж вони посилюються кожного дня. В найближчих планах адміністрації – зміни в діючому колективному договорі з метою викинути звідти доплату ветеранам підприємства, викинути допомогу підприємства на поховання діючих та колишніх працівників, викинути можливість надання одноразової материіальної допомоги працівникам підприємства, а також викинути можливість надання безпроцентної позики працівникам підприємства, що потребують допомоги.

Звісно, що все виправдовується “складним фінансовим станом комунального підприємства”. Натомість, адміністрація КП з легкістю находить 49 тисяч гривень комунального підприємства на залучення юридичної компанії “Адвокатське Об`єднання “Вектор права”. Для чого? Наче ж є штатні юристи комунального підприємства. На офіційному веб-сайті комунальних закупок все прояснюється – для “підготовки проектів документацій для оформлення звільнення співробітників Замовника”. Тобто юристи приватної юридичної компанії за гроші комунального підприємства будуть пану Продану готувати документи на звільнення працівників комунального підприємства. Вже ніхто і нічого не приховує. Чи у когось після цього залишаються ілюзії щодо майбутньої приватизації комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління” та масового скорочення чернівецьких тролейбусників та підсобного персоналу депо?

https://zakupki.prom.ua/gov/contracts/45952907f4064cec9571456e623321cd

Щойно адміністрація Продана почала поголовно знайомити працівників-тролейбусників під підписи зі своїм Наказом №147 “Про скорочення штату працівників” від 06.04.2021 року. Згідно цього наказу усі працівники КП “Чернівецьке тролейбусне управління” за 2 місяці опиняться звільненими, а ось чи візьмуть їх в нове, вже не комунальне, а прихватизоване ПАТ – нікому на разі не відомо.

наказ №147 про масове скорочення тролейбусників

Чи можемо ми, пересічні чернівецькі тролейбусники, слюсарі та інші підсобні працівники тролейбусного депо якось запобігти цим хижацьким планам нової влади? Можемо! Саме для цього і існують профспілки та їх міжнародна профспілкова солідарність. Обидві профспілки, що існують на колективному підприємстві “Чернівецьке тролейбусне управління” мають разом суворо боронити трудові права працівників від знахабнілих планів чергових “прихватизаторів” та “оптимізаторів чисельності працівників”. Всеукраїнська незалежна профспілка “Захист праці” ніколи не зраджувала пересічних працівників, своїх свідомих профспілкових побратимів та сестер. Не зрадить і цього разу! Як заповідав нам великий Кобзар – “Борітеся – поборете!”

Юліан Василю – водій тролейбуса, член Профспілкового Комітету Первинної Профспілкової ОрганізаціїЇ ВНПС “ЗАХИСТ ПРАЦІ” на КП “Чернівецьке тролейбусне управління”

«Захист праці» у роботі УС ПГС «Україна-ЄС» виборює справедливість до незалежних профспілок (12.03.2021)

12 березня 2021 року Голова Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник взяв участь у роботі Асамблеї Української сторони Платформи громадянського суспільства «Україна-ЄС». ВНПС «Захист праці» є учасником Робочої групи №4 «Зайнятість, соціальна політика, рівні можливості та здоров’я» та бореться за те, щоб імплементація правових норм ЄС в Україні відбувалася, намасперед, у галузі, високих соціальних та трудових стандартів ЄС, які традиційно і вперто ігноруються нашими чисельними провладними «євроінтеграторами»Зокрема низка надважливих директив ЄС щодо участі працівників в управлінні своїми підприємствами вже протягом багатьох років не потрапляє в щорічні плани імплементації законодавства ЄС.

На жаль, при виборах представників профспілок до складу Української сторони Платформи громадянського суспільства “Україна-ЄС” від 10 та 11 березня 2021 року ми знов зіткнулися із цілою низкою порушень відповідних регламентів, що унеможливило незалежним профспілковим обєднанням, де бере свою активну участь ВНПС “Захист праці”, висунути та обрати своїх представників. Знов і знов дублюється монополія ФПУ та її стателітів на представництво українських профспілок перед громадськістью Європейського Союзу та його інституцій.

Адже вся процедура цих «виборів» була явно фіктивною, а профспілки та профспілкові об’єднання,  що фактично дотримуються своїх Статутів та принципів демократії у своєму внутрішньому житті, не мали реальної можливості ні висунути своїх кандидатів до складу УС ПГС, ні визначитися стосовно кандидатур, висунутих іншими профоб’єднаннями.

Повідомлення про проведення «повторних виборів» було розіслане профспілковим об’єднанням України Секретаріатом УС ПГС після 12-ої години дня 10 березня 2021 року. А вже менше, ніж за три години по тому, о 15:00 того самого дня сплинув передбачений пунктом 13 запропонованого Ініціативною групою «Регламенту» цих виборів термін подання кандидатур до складу профспілкового сектору УС ПГС.

Після чого вже наступного дня, 11 березня, о 15:00 мали відбутись самі «повторні вибори», але фактично, як такі, вони НЕ ВІДБУЛИСЬ, бо учасники зібрання проголосували за «перезатвердження» списку делегатів, обраних ними ж на попередніх аналогічних «виборах» 03 березня.

Менш ніж 3-годинний термін для затвердження і подання кандидатур для «повторних виборів» був завідомо нереалістичним, як і термін в приблизно 1 добу для РЕАЛЬНОГО формування, затвердження і подання списку делегатів для участі в самому голосуванні.

Ми більше ніж сумніваємось, що хоч одна з профспілкових організацій, що взяла участь у «повторних виборах» 11 березня 2021 року, у термін між 12:10 та 15:00 середи, 10 березня 2021 року, провела якесь засідання свого колегіального виборного органу для обговорення даного питання і визначення своїх потенційних кандидатур, а тим більше – що на основі цих обговорень в той самий термін відбулися потім засідання керівних органів відповідних профоб’єднань, які також обговорили ухвалили відповідні кадрові рішення.

Процедура очевидним чином була фіктивною та спрямованою на створення видимості «демократичної легітимізації» рішень, кулуарно прийнятих заздалегідь.

ВНПС “Захист праці” та наші партнери із низки об`єднань незалежних профспілок мають намір й надалі просувати в роботі  Асамблеї Української сторони Платформи громадянського суспільства “Україна-ЄС” повагу до бойових незалежних профспілок, як до справжніх представників широких верств трудящих України. Європейському Союзу не потрібна вкрай корумпована, олігархізована та антисоціальна Україна!

Центральний Комітет ВНПС “Захист праці”

12.03.2021.