(напрацювання до агітаційного друкованого матеріалу)
У листопаді 2015 року Верховна Рада прийняла у першому читанні проект нового «Трудового кодексу України», який (з незначними змінами) являє собою повторення аналогічного проекту, за часів диктатури Януковича внесеного до Парламенту депутатами-«ригіаналамі» В.Харою, О.Стояном та Я.Сухим.
У ВР теперішнього скликання авторами даного законопроекту, разом із представником «Опоблоку» М.Папієвим, значаться нинішній прем’єр (а тоді – голова Ради) В.Гройсман, Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Л.Денісова («Народний фронт») та сумновідомий колишній глава НБУ С.Кубів («БПП»).
Що ж несе українським трудящим «перевнесений» представниками «переможного Майдану» законопроект колишніх «ригіаналів»?..
1. «Нормативні акти роботодавця» (ст. 12 та інші).
Держава делегує частину свого суверенітету «роботодавцям» (власникам підприємств), надаючи їм право видавати свої власні нібито «закони» – т. зв. «нормативні акти роботодавця», які поширюватимуть свою дію на всіх працівників підприємства, незалежно від їхньої волі та згоди. Таким «нормативним актом» власник підприємства може, наприклад, обмежити право своїх працівників спілкуватися між собою, заборонити їм називати один одному та клієнтам своє ім’я, встановити додаткові вимоги до обсягу, якості та результатів роботи і навіть зовнішнього вигляду людини, її способу життя та поведінки в позаробочий час, тощо.
За невиконання «нормативних актів роботодавця» наймані працівники нестимуть сувору матеріальну відповідальність, аж до вилучення не лише всієї заробленої ними зарплати, але й конфіскації іншого наявного в них майна: квартири, земельної ділянки, тощо.
Встановлювати вину найманого працівника в порушенні «нормативного акту роботодавця» одноосібно буде сам «роботодавець».
Наймані працівники будуть зобов’язані підписуватись про ознайомлення з «нормативним актом роботодавця», але не матимуть права отримати «на руки» їхній примірник, чи копію. Отже, текст свого «нормативного акту» власник матиме змогу без відома працівників змінити у будь-який час.
2. «Засекречені» трудові договори.
При прийнятті на роботу кожен працівник обов’язково підписуватиме письмовий трудовий договір, текст якого буде вважатися «комерційною таємницею». Працівник не матиме права розголошувати умови свого трудового договору нікому: навіть профспілці, до якої він входить, своєму адвокату чи іншому юристу.
За розголошення умов трудового договору працівник відповідатиме усім своїм майном.
3. Підконтрольні профспілки.
На кожному підприємстві легально діятиме лише одна профспілка, підконтрольна роботодавцю. Усі питання, які стосуються індивідуальних та колективних прав працівників погоджуватимуться з нею, незалежно від того, чи є той або інший працівник її членом. Ця профспілка «від імені найманих працівників» даватиме власнику підприємства згоду на притягнення працівників до матеріальної та дисциплінарної відповідальності і звільнення.