Олег Верник. Левое движение Украины: возрождение или создание с нуля?

Мой друг, известный политический журналист Сережа Ильченко задал ряд актуальных вопросов, которые я не мог обойти своим вниманием и не выложить ответы на них в своем блоге.

Есть ли левые в украинской политике – и нужны ли они?

Спасибо, Сергей, за этот вопрос. Он реально назрел и реально крайне актуален. Давайте попробуем вместе найти ответ на него или хотя бы обозначить самые общие контуры данной проблематики. Сразу оговорюсь, что моя попытка будет носить глубоко личностный характер и, ни в коем случае, не будет претендовать на некую универсальность.

Я всю свою сознательную жизнь считал и продолжаю считать себя левым. Но при этом людей, достаточно близких ко мне по взглядам, насчитывалось по жизни не более сотни-другой по всей Украине. А после того, как прогремел Майдан и я занял четкую и последовательную позицию поддержки Украины и осуждения российской агрессии в Крыму, то количество моих и без того немногочисленных единомышленников резко сократилось. Нас, таких как я, оказалось буквально несколько сотен украинских левых на всю страну. Ну чем не фрики-чудики и “добровольные помощники” злых “фашистов-бандеровцев”, которых в любую европейскую тусовку, что левее социал-демократов, просто зазорно даже за порог пускать? И это с учетом ситуации в самой Украине, где до сих пор доминирует праворадикальный дискурс, где под “декоммунизацию” попал даже литературный персонаж Павка Корчагин и где сменяющие друг друга правые правительства считают своими главными достижениями успешное выбивание очередного кредита/транша МВФ. Кредитов, которые моментально растаскиваются по карманам тех же правительственных чиновников и олигархов. Да, крайне дискомфортно, практически безнадежно и крайне сомнительно…

Олег Верник на Politua.org: о профсоюзной борьбе и возрождении украинского левого движения (интервью)

Есть ли левые в украинской политике, могут ли они в ней выжить и зачем они вообще в ней нужны? Лидер профсоюза «Захист праці» Олег Верник считает, что «угрозу Украине несет не «возрождение левых», а заполнение их места псевдолевыми симулякрами». Наступление на права профсоюзов, предпринятое правительством Гончарука – напомню, что законопроект №2681 «О …

Continue reading

“Захист праці”: “оптимізація” ліжкового фонду Тернопільського протитуберкульозного диспансеру під час епідемії – це ЗЛОЧИН!!!

Голові Всеукраїнської Незалежної Професійної Спілки «Захист Праці»  п.  О.  Вернику уповноваженого  представника профспілки ВНПС «Захист  Праці»  в КНП «ТРФПМЦ» ТОР, лікаря- хірурга вищої  категорії в КНП «ТРФПМЦ»ТОР к.м.н.(доктор філософії)  Кошак  Ю.Ф.  ПОДАННЯ Системи боротьби із туберкульозом в Україні та її областях в т.ч. у  Київській, Сумській, Тернопільській, Львівській, Херсонській, Одеській, …

Continue reading

Анатолій Дутчак: проблеми атестації робочих місць за умовами праці

На початку липня 2014 року на заводі розпочиналась чергова атестація робочих місць за умовами праці і ми випадково дізнались що на Україні, в травні місяці цього року, була прийнята нова гігієнічна класифікація. Текст класифікації  супроводжувався наказом про її затвердження і, після ознайомлення з класифікацією і наказом, подумалось – ну ось і …

Continue reading

Відкрите звернення тернопільського хірурга-профспілковця Юрія Кошака до Голови ВНПС “Захист праці” Олега Верника

Голові Всеукраїнської Незалежної Професійної  Спілки «Захист Праці» п.  Олегу Вернику уповноваженого  представника профспілки ВНПС «Захист  Праці»  в КНП «ТРФПМЦ» ТОР, лікаря-торакального хірурга вищої  категорії ФХВ в КНП к.м.н.(доктора філософії)  Кошака Ю.Ф. ЗВЕРНЕННЯ Я, Кошак  Юрій Феодосійович, 01травня 1961 р. народження від 21.10.2019 р. став уповноваженим представником профспілки ВНПС «Захист  Праці» в  …

Continue reading

Олег Верник: Ліричний відступ у хвилинку відпочинку (наболіло)

Про що хочу сказати… Соціальний та профспілковий актив України абсолютно не має досвіду боротьби з новітніми неолібералами від влади. Тривалий час ми абсолютно не перетиналися у своїй активності із різноманітними грантожерами-“соросятами”. І навіть більше того – частенько сприймали цих “чикагських хлопчиків” як певних партнерів у боротьбі з існуючим пострадянським владно-олігархічним монстром, який крок за кроком позбавляв трудовий народ України залишків патерналістської/соціальної держави та крок за кроком нищив соціальні та трудові права пересічних українців. Тобто ми б’ємо цю стару наволоч зліва, вони – справа. Спільну справу ж робимо… 🙂

І ось настав цей умовний “Час Х”, коли соціально-економічний блок уряду був нарешті цілком і повністю відданий цим різноманітним та вкрай позитивним молодим «бізнес-коучам». Схопив по верхах основи 2-3 недолугих мейнстрімових неоліберальних економ-теорій в найдешевших чи взагалі безкоштовних для туземців американських Вишах, ці пацанчики вийшли нарешті на тропу війни із… власним народом. Тут, звісно, без жодного пафосу…

А що ми? Переляку, звісно, не має. Але ж і розуміння, переважно, не так багато – що це за «західні гості» і з чим їх їдять? З «братніми» росіянами наче вже розібралися, а тут таке лізе… Ми їм – про небезпеки неоліберальної політики зі знищення залишків соціального захисту, вони нам – так, супер, класно, «замочім так, що мало не покажеться». Ми їм – про європейські соціальні стандарти, вони нам – щось англійською з прискорених бізнес-курсів за недешево для лоховатих… З бадьорою посмішкою, з демонстрацією нестримної енергії на обличчях, бо їх саме так навчили себе продавати на хацапетівських бізнес-тренінгах з питань швидкого досягнення успіху «сдєлай сєбя сам»…

Мдя… Друзі, насамперед не гарячкуємо! Не кидаємося в обійми недобитих злодійкуватих монстрів для відчайдушних маневрів та двіжух заради їх остаточного врятування. Це не наші барикади, нехай зжирають один одного! Нам своє робити! Просто настав час соціальному та профспілковому активу України чітко та принципово визначити саме це «своє». Визначити раз і назавжди, визначити остаточно… Боротьба продовжується і це вам не кухри-мухри! 🙂

Олег Верник
24.09.2019

Новий Трудовий кодекс: неоліберальна домінанта роботодавців чи справжній соціальний діалог?

19.09.2019 року за ініціативою Всеукраїнського альянсу профспілок та Федерації профспілок малого та середнього підприємництва в Міністерстві соціальної політики України відбулася робоча зустріч профспілкового активу із Генеральним директором Директорату норм та стандартів гідної праці Кузовим Юрієм Віталійовичем та його командою. Тематика зустрічі – початок підготовки до прийняття нового Трудового кодексу

Проведення даної зустрічі є вельми позитивним сигналом, який вказує на те, що незалежні профспілки не будуть відсторонені від прийняття нового Трудового кодексу, як це відбулося в минулому скликанні Верховної Ради. Але ж неоліберальна домінанта, яка йде з боку певних сегментів нової влади, не може не напружувати загальну ситуацію. Нам вдалося на зустрічі окреслити низку принципових для незалежних профспілок тез.

Очевидний та запланований владою перекіс трудового законодавстві у бік “бізнесу” замість збалансованого соціального діалогу у трикутнику “держава-бізнес-профспілки” не може не викликати стурбованість у незалежного профспілкового руху. Ця неоліберальна політика не має нічого спільного із європейськими соціальними стандартами, адже наш шлях до соціальної Європи полягає не у тотальному свавіллі роботодавців, а в потужному захисті найманих працівників в умовах цілковитого знищення продуктивних сил України та масової трудової міграції у сусідні країни.

Зі свого боку я, як Голова ВНПС “Захист праці” запропонував свою участь у розробці тексту проекту “Трудового кодексу” із а) питань імплементації європейських правових норм щодо участі працівників в управлінні підприємствами та отриманні ними інформації щодо розвитку своїх  підприємств та б) питань захисту прав профспілкових активістів від звільнень роботодавцями через їх профспілкову діяльність.

Ситуація вкрай складна, але ж віддавати процес прийняття нового Трудового кодексу на відкуп новоявленим неолібералам та зухвалим у своїх “хотєлках” роботодавцям ми не будемо. Не дочекаєтесь і готуйтеся до нашого опору!!

Особлива подяка від мене В’ячеславу Рою за його чітку принципову позицію та його чудові організаторські здібності!

Олег Верник, Голова ВНПС “Захист праці”.

Share this:

Зупиніться, шановні депутати!!!!!

Відкрите звернення до депутатського корпусу України Голови Всеукраїнської незалежної професійної спілки “Захист праці” Олега Верника

Для мене є абсолютно очевидним той факт, что позбавлення незалежних профспілок права захисту від звільнень наших активістів має на меті призвести до повного та цілковиттого знищення незалежного профспілкового руху України.

Верховна Рада нового скликання, нажаль, готується швидко проголосувати за олігархічний законопроект т.зв. “Трудового кодексу” депутата Папієва (фракція ОП “За життя”), бо іншого, людяного та дійсно проєвропейського, законопроекту у них на руках нема, а строки для прийняття документу, що учора визначив Президент, дуже малі.

Протягом 2-3 місяців після прийняття цього хижацького законопроекту “Трудового кодексу” роботодавці позвільняють усіх сміливих та відповідальних працівників, які наважилися поборотися за покращення їх зарплат та умов праці. Будь-якої мотивації залишатися працювати в Україні в умовах жебрацьких зарплат та цілковитого трудового безправ`я вже не залишиться.

Польща, Росія та інші “братні” сусіди із великою радістю приймуть чергову та вже мабуть останню хвилю української трудової міграції…

Дивіться, панове депутати… Ще не пізно Вам зупинити цю дурну та безвідповідальну навалу…

Ви ж, дійсно, наче не слуги польського чи російського народу, а суто нашого!!!!????

Олег Верник. 
Голова Всеукраїнської незалежної профспілки 
“Захист праці”. 
03.09.2019.

Олег Верник на “Першому Національному” нещадно трощить олігархічний проект “Трудового кодексу”

Маємо не допустити прийняття антинародного проекту “Трудового кодексу”!!!