Категорія: Захист праці

Ефективний захист права на працю й інших трудових прав працівників є основоположним завданням і призначенням профспілок. Захист інших соціальних прав і гарантій трудящих йде якби похідною функцією. Зокрема, все що стосується житлових прав працівників в контексті діяльності профспілок в теперішній час багатьма сприймається як якийсь рудимент колишньої радянської системи соціальних гарантій й розподілу благ.

Хоча в Україні є достатня кількість підприємств, установ й організацій, які в змозі забезпечувати своїх працівників житлом, й відповідно існують ділянки для здійснення контролю зі сторни профспілок за дотриманням у цих процесах принципу справедливості, проте випадок з життя однієї з первинок ВНПС “Захист праці”, про який хочеться розповісти, ніяк не був пов’язаний зі сприянням працівникам в отриманні права на житло, а йдеться, власне, про роль профспілки у захисті вже набутого права від неправомірних дій інших осіб.

Так, нещодавно від наших товаришів із Первинної профспілкової організації Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс” ВНПС «Захист праці” надійшла хороша новина, що після багатьох років боротьби в судах та у владних кабінетах місцевої бюрократії вдалось захистити права на житло сім’ї члена ВНПС «Захист праці» Михайла Вовка, який працює слюсарем на ЛКП «Львівелектротранс”, бо згідно рішення виконкому Львівської міської ради сім’я Вовк нарешті отримала право на укладання договору найму квартири у центрі міста Львова.

А історія ця почалась ще у 2009 році, коли рішенням житлової комісії ЛКП “Львівелектротранс” сім’ї Вовк, яка не мала до цього власного житла, виділили дане помешкання, однак вселитись у нього Михайло з дружиною і сином не змогли, бо воно було вже зайняте іншими людьми. Ті, хто замість сім’ї Вовк поселились у цій квартирі, вже мали своє житло, однак його виявилось їм замало, й тому вони вирішили покращити свої житлові умови за її рахунок. Будь-які спроби вирішити з ними дане питання мирно, без судової тяганини, виявились марними, бо, вочевидь, їх розрахунок був на байдужість органів, які мали стосунок до цієї ситуації, а також на необізнаність Михайла у своїх правах та врешті на його подальшу зневіру у власних силах та у можливість торжества справедливості в умовах корумпованості державних і місцевих інституцій.

І розрахунок цей на перших порах спрацьовував, бо Михайло дійсно нічого для захисту своїх прав не робив.

Йшли роки, ніхто вже й не згадував, що якась там сім’я залишилась без належного їй житла у місті Львові і вимушена поневірятись у старій і маленькій хаті в селі. Аж тут почалися судові процеси, які раптом ініціювали зацікавлені сторони щоби поставити свої крапки над «і». Звісно, що робилось це без відома і участі Михайла, як з однієї сторони для узаконення фактичного володіння майном, так і з іншої, щоби перешкодити цьому, але, вочевидь, не для того, щоб передати його Михайлу, а задля власної вигоди.

Ось ідентифікуючі номери цих справ : №461/2720/14-ц , №465/4257/14-а, 2-419/11, з ходом яких можна ознайомитись на сайті ЄДР Судових рішень.

Врешті-решт, завдяки головним чином фаховій правовій допомозі зі сторони Голови ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці» Володимира Порошина, який до того ж є адвокатом, вдалось не лише залучити Михайла Вовка в якості третьої особи у справі №461/2720/14-ц на стадії апеляційного розгляду, а й наполягти на визнанні судами апеляційної та касаційної інстанції тих фактичних обставин, які чітко й недвозначно підтвердили належність сім’ї Вовк права на дане житло, а після закінчення всіх судових процесів – добитись від місцевих чиновників вказаного вище рішення, яке тепер дає можливість отримати Михайлу Вовку ордер на вселення у свою квартиру і проживання в ній разом із сім’єю на законних підставах.

Прес-служба ВНПС “Захист праці”