ТРИБУНА ПРОФСПІЛКОВЦЯ
Вже 4 місяці поспіль з квітня 2021 року Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» не в стані забезпечити себе прямокутною трубою в асортименті загальною вартістю 11,5 тис. грн. з ПДВ для потреб ремонтних майстерень тролейбусного депо, щоб продовжити капітально-відновлювальний ремонт низько-підлогового тролейбуса марки ЛАЗ Е183Д1, в зв’язку з чим не в повній мірі завантажується роботою бригада висококваліфікованих робітників дільниці планових ремонтів, яка працює на відрядній формі оплати праці, тобто від виробітку.
Такий стан справ призводить до порушення даним підприємством, як роботодавцем, вимог п.3 ч.1 ст.29 та ст.141 КЗпП України щодо забезпечення працівників засобами виробництва й належною організацією праці, що викликає зрозуміле невдоволення у робітників, які готові працювати і заробляти гроші.
Вся ця історія для стратегічно важливого у місті Львові підприємства, яким є ЛКП «Львівелектротранс», з його потужною службою постачання та мільйонними сумами договорів, укладених на торгівельних майданчиках системи електронних закупівель «Прозорро», на перший погляд виглядає дивною.
Проте, причина такої ситуації, яку легко асоціювати із закупоркою кровоносних судин організму, що неминуче веде до його руйнації, є доволі простою: це своєрідне монопольне становище постачальників, які повигравали тендери й уклали договори на постачання товарів. Монополія ця полягає в тому, що підприємству-замовнику після укладання таких договорів майже неможливо придбати у іншого постачальника аналогічний товар у невеликих кількостях.
Проблема виникає саме тоді, коли такі постачальники виявляються несумлінними, порушують строки поставки товару, а у деяких випадках, як то на нашому прикладі з поставкою металевих труб в тролейбусне депо, взагалі відмовляються відвантажувати товар. І норми Закону «Про публічні закупівлі» як це не дивно, захищають таких постачальників, а підприємства-замовники, як ЛКП «Львівелектротранс», потерпають від цього. Причини таких дій зі сторони постачальників бувають різні. В одних випадках це бажання отримати максимальний зиск через погрозу перспективою припинення поставок з метою укладання додаткових угод задля поетапного підвищення ціни на товар, в інших – це банальна відсутність потрібної кількості товару для формування замовленої партії, хоча в нашому випадку мала місце суттєва заборгованість за поставлений товар, в зв’язку із чим постачальник звернувся до господарського суду з позовом про її стягнення (ухвала про відкриття провадження у справі за веб-посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97999336 .
Розривати з такими постачальниками договори поставки є процесом довготривалим, який, як правило, супроводжується незмінними при цьому судовими спорами й втратою часу та коштів.
Чому в такому випадку підприємство-замовник не може скористатись правилом для допорогових закупівель на суму до 50 тис. грн. шляхом укладання неконкурентного договору з наступним оприлюдненням звіту про цей договір в порядку ч.3 ст.3 Закону «Про публічні закупівлі» ?
Справа в тому, що згідно ч.10 ст.3 даного Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель. Це одна «сторона медалі», а інша – це випадок, коли вже такі торги по певному товару проведені, був визначений переможець торгів й укладено з ним договір. То тоді замовник вже не вправі придбавати товар за цінами, вищими за ціни, що були зафіксовані в результаті таких торгів у зазначеному договорі.
В іншому випадку факти придбання розпорядниками бюджетних коштів аналогічного товару за більшу ціну однозначно кваліфікуються ревізорами Держаудитслужби і правоохоронцями як розтрата коштів підприємства й керівник підприємства-замовника підпадає під дію статті 191 КК України.
Зрозуміло, що в договорі на поставку великих обсягів товару ціни є значно нижчими за ціни роздрібні для невеликих партій, тому і віднайти продавця, який би вроздріб продав товар, аналогічний тому, що пройшов через відкриті торги на «Прозорро», та ще й дешевше за гуртові поставки, видається малоймовірним.
Яким же чином в цій ситуації має діяти керівник підприємства, щоб забезпечити матеріалами і комплектуючими безперебійну роботу ремонтних бригад і служб ? Якщо виходити з абстрактних міркувань, то чи не єдиний вихід вбачається у відповідальному рішенні керівника підприємства відкинути всі перестороги бути звинуваченим у зловживаннях та, порушуючи недолугі норми законодавства, діяти в інтересах підприємства і трудового колективу – закупляти потрібні товари без проведення тендерів в разі зупинення тендерних поставок.
Але, нажаль, для ЛКП «Львівелектротранс» це був не той випадок, бо керівник підприємства Андрій Свищо виявився не готовим до такої роботи, можливо через те, що йому вручили підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України (веб-посилання: https://prozahid.com/u-lvovi-dyrektora-komunalnoho-pidpryiemstva-pidozriuiut-u-roztrati-majzhe-miljona-hryven/ ), а суд обрав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту (ухвала суду за веб-посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98405856 , в тексті якої викладено фабулу справи у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42020140000000158 від 24.11.2020р.).
До того ж 26.07.2021 року прес-служба Львівської міської ради оприлюднила інформацію про звільнення А.Свищо із займаної ним посади директора ЛКП «Львівелектротранс» за результатами службового розслідування. (прес-реліз за веб-посиланням: https://city-adm.lviv.ua/news/government/286976-andriia-svyshcha-zvilneno-z-posady-dyrektora-lkp-lvivelektrotrans ).
Зрозуміло, що в цій ситуації новопризначений виконуючим обов’язки директора ЛКП «Львівелектротранс» Володимир Ковалів не буде поспішати порушувати законодавство заради інтересів підприємства, яке він наразі очолює, що наперед програмує його подальшу стагнацію.
Отже, слід звертатись до депутатів Верховної ради України, щоб вони на найближчій сесії внесли зміни до Закону «Про публічні закупівлі», які б надавали б можливість замовникам застосовувати процедуру укладання неконкурентних договорів з іншими постачальниками на поставку певного товару з наступним оприлюдненням звітів про них в порядку ст.10 Закону в разі наявності судового спору з постачальником – переможцем відкритих торгів або спрощеної закупівлі, як стороною договору на закупівлю товару з аналогічним кодом класифікатора ДК 021:2015, із предметом позову про розірвання такого договору.
Голова профспілкового комітету ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці» В.В. Порошин
27 липня 2021 року
