Категорія: Захист праці

Первинна профспілкова організація Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці» поінформувала робітників цеху тролейбусного депо про розміри і порядок визначення їх основної заробітної плати та тарифних ставок відповідних кваліфікаційних розрядів на перше півріччя 2021 року.

Даний захід проведено з метою організації громадського контролю за дотриманням адміністрацією підприємства законодавства про працю (оплату праці), умов колективної та галузевої угод в частині договірного регулювання оплати праці.  Такий захід здійснювався відповідно до вимог частини сьомої статті 21, пункту 12 частини першої статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» з врахуванням положень частини другої статті 19 даного Закону.

З тексту листівки,  яка зображена на світлині нижче, слідує, що розрахунковими величинами діючого алгоритму розрахунку тарифних ставок є розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 (поточного) року,  нормо-годин тривалості робочого часу на 2021 рік при 40-годинному робочому тижні, що визначено Мінекономрозвитку України в листі від  12.08.2020 року № 3501-06/219,  а також відповідні коефіцієнти, визначені умовами діючої на ЛКП «Львівелектротранс» Колективної угоди на 2014-2015 роки (колективний договір) та Галузевої угоди міського електротранспорту на 2019 – 2021 роки, файл із текстом якої можна скачати на сайті корпорації “Укрелектротранс” за веб-посиланням:  https://www.korpmet.org.ua/?p=3753.

Очікується, що представлена інформація надасть змогу робітникам самостійно здійснювати контроль за правильністю нарахування адміністрацією підприємства їх заробітної плати згідно фактично відпрацьованого часу.

Водночас, на прикладі представленого розрахунку  робітники мають можливість ознайомитись з основами формування тарифної системи оплати праці та умовами її договірного регулювання , що діють в нашій Державі (статті 6, 14, 15    Закону України «Про оплату праці», статті 96, 97 КЗпП України), що в перспективі дозволить активніше долучати всіх небайдужих до діяльності профспілки, зокрема до ведення колективних переговорів стосовно перегляду умов колективного договору, як  необхідної умови для збільшення розмірів заробітної плати, приведення їх до ринкових рівнів.

Разом з тим, аналіз тематики договірного регулювання оплати праці в Україні висвітлює існування певної правової колізії між викладеними вище нормами законів в частині застосування розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини у колективних договорах та угодах всіх рівнів, з однієї сторони та положеннями Конституції України з іншої.

Так, як відомо, поняття прожиткового мінімуму вживається  в статті 46 Конституції України лише в контексті права громадян на соціальний захист і соцзабезпечення (пенсії, допомоги тощо). А в статті 43 Конституції України, де власне йдеться про право на працю, акцентується право кожного  на  «заробітну плату, не нижчу від визначеної законом», а про прожитковий мінімум жодним чином не зазначається.

Не дивлячись на це, з 01 січня 2017 року Верховною Радою України  введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, яким установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів (п.5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону). Відповідним чином також було змінено  статтю 96 КЗпП України та статтю 6 Закону України «Про оплату праці» (п.2 ст.1 та п.3 ст.13 розділу I даного Закону № 1774-VIII).

Дана законодавча новела дозволила вирішити питання збалансування Бюджету України, тобто  надала змогу Уряду по-перше стрімко підвищувати рівень мінімальної заробітної плати, виводячи таким чином з тіні значні обороти реального сектору економіки, а з другої – обмежувати зростання загального рівня офіційних зарплат в Україні через механізм по суті інфляційної «індексації» рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб  двічі на рік – станом 01 грудня поточного та 01 липня наступного року.

Проте, запровадження такого порядку державного регулювання оплати праці на основі періодичного перегляду рівня прожиткового мінімуму суперечить вимогам статті 8 Закону України «Про оплату праці», в якій зазначається про інший механізм регулювання – шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

Як наслідок, за станом на 01 січня 2021 року мінімальна заробітна плата в Україні  перевищує рівень прожиткового мінімуму більш як у 2,6 рази !

Дана правова колізія призводить до того, що на даний час мінімальна гарантована сума оплати праці за місяць для робітника першого розряду, що визначається згідно пункту 2.3 Генеральної угоди (веб-посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001120-19#Text ) та пункту 3.1.1 Галузевої угоди (див. вище),  є меншою за мінімальну заробітну плату в 1,65 рази !

Крім того, значна частина умов розділу II Генеральної угоди, що стосується регулювання оплати праці у небюджетній сфері, втратили актуальність, а деякі пункти цього розділу, зокрема пункти 2.4, 2.7, 2.8, на даний момент за своїм змістом несуть негативну спрямованість проти прав трудящих.

Таким чином, профспілкам слід звернути увагу на дані суперечності в законодавстві та вимагати від народних депутатів, Кабінету міністрів України та Президента України їх усунення шляхом приведення норм Закону № 1774-VIII у відповідність до вимог статей 43 та 46 Конституції України, тобто поновлення інституту мінімальної заробітної плати як основоположного показника, розрахункової величини у колективних договорах та угодах всіх рівнів для визначення умов оплати праці трудящих. Звісно, що це вимагає одночасного перегляду кратності базових величин для визначення рівнів заробітної плати суддів, прокурорів й інших працівників бюджетної сфери.

Прийняття відповідного закону дозволить в короткий строк підвищити рівень заробітної плати в нашій країні для переважної частини працівників до рівня заробітних плат країн – новітніх членів Європейського Союзу.

Голова профспілкового комітету ППО ЛКП «Львівелектротранс» ВНПС «Захист праці» В.В. Порошин

Шахтеры вместе против уничтожения наших средств к существованию путем разрушения природной среды и за будущее молодежи!

В этой ситуации, когда мировой экономический и финансовый кризис усугубляется пандемией короны, мы, шахтеры, несем особую ответственность за то, чтобы выйти на улицы, чтобы сохранить естественные основы человеческой жизни и будущее молодежи. Международные монополии, включая горнодобывающие компании и международный финансовый капитал, хотят переложить бремя этого мирового экономического и финансового кризиса на плечи масс, чтобы по возможности извлечь из него выгоду. Это приводит к массовому уничтожению нашей окружающей среды, безудержной эксплуатации природных ресурсов и массовому росту эксплуатации шахтеров и их семей.

“Борьба шахтеров за адекватные условия жизни должна идти рука об руку с борьбой за защиту их средств к существованию. Мы выступаем против любых спекуляций на рабочих местах, направленных против сохранения наших средств к существованию и связанного с этим раскола. Нам необходимо и то, и другое, чтобы выжить”. (Извлечение из программы борьбы Международной координации шахтеров).

25 сентября 2020 года, несмотря на КОВИД 19, миллионы людей по всему миру приняли участие в глобальном “Дне климатической забастовки”, и молодежь, в частности, находится в авангарде. Элла, 15 лет из Вуллонгонга/Австралия, сообщает: “25 сентября я стою здесь с моим дядей, который уже 20 лет работает в горнодобывающей промышленности и в сфере ископаемого топлива. Он заслуживает работать в отрасли, которая не ставит под угрозу будущее его семьи. Я знаю, что инвестиции в такие отрасли, как газ, помогут ему в долгосрочной перспективе”…Мы … договорились, что мы не сможем оправиться от кризиса Ковида –19 и справиться с изменением климата, не обеспечив при этом рабочих мест – и что рабочие места в сфере возобновляемых источников энергии находятся в самом центре движения вперед”.

За последние несколько месяцев, прошедших после вспышки пандемии короны, рабочее, экологическое и молодежное движение продемонстрировало, что акции протеста могут проводиться эффективно при соблюдении требований охраны здоровья. Например, движение “Черные жизни имеют значение” в США, первомайская демонстрация рабочих во всем мире.

И последнее, но не менее важное: шахтеры Колумбии, Украины, Польши, Беларуси, Конго, Германии и многих других стран ведут решительную борьбу против экстремальных условий труда, закрытия шахт, за рабочие места, за политические и профсоюзные права, за защиту окружающей среды.

Мы выступаем против любого раскола, будь то со стороны антикоммунистов, антиреволюционеров или сил, подрывающих единство трудящихся во всем мире. Организуйтесь в Международном координационном комитете горняков! Ибо только вместе мы сможем быть сильными и построить превосходящую силу против международных монополий и их правительств.

Поэтому мы призываем горняков всего мира, принять участие в демонстрациях, акциях, организовать деятельность компаний и профсоюзов в рамках активного сопротивления надвигающейся экологической катастрофе и разрушения наших средств к существованию. Ура международной солидарности!

Андреас Тадысяк
Главный координатор по международной координации деятельности шахтеров